Головна: - e-mail: mitropolet@mail.ru - http: //eparhija.com.ua - Skype: mitropolet


Категорії Новин


Новини

Керуючий Єпархією


Богородська єпархія УПЦ


Медіа

Документи

Газета


Проповіді і проповідники


Календар богослужінь


Контакти


Молитва



Голодомор та геноцид в радянські часи з відеофільмами



Українські історичні та народні трагедійні пісні і думи



Українські історичні думи козацької доби з відеофільмами



П'єси та спектаклі художнього та комедійного змісту з відеофільмами


 

У вигляді календаря

«    березня 2024    »
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

У вигляді списку

Жовтень 2023 (2)
Квітня 2020 (2)
Березень 2020 (3)
Грудень 2019 (2)
Червень 2019 (3)
Березень 2019 (5)
 

 

Hosting Ukraine

 

Богородська єпархія УПЦ КП » Проповіді » 7-го квітня, у понеділок, Благовіщення Пресвятої Богородиці

7-го квітня, у понеділок, Благовіщення Пресвятої Богородиці

Автор: mitropolit от 6-04-2014, 12:02
Про великі свята Православної Церкви.
7-го квітня, у понеділок, велике свято на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці.
8-го квітня, у вівторок, Собор Архангела Гавриїла.

_______________________________________________________________

Про великі свята Православної Церкви.


7-го квітня, у понеділок, Благовіщення Пресвятої Богородиці

Пришестя Спасителя на землю було закономірним і послідовним явищем. Будучи Сином Божим (Логосом, тобто Словом Отця Небесного) і другою іпостассю Святої Тройці, Він перед виходом на загальну проповідь до народу, повинен був стати Боголюдиною, а ще точніше, Богомладенцем, якому треба було народитися від самої чистої, святої, покірної Богу і Церкві, щиросердечної молитовниці і милосердної отроковиці – Діви, яка й була майбутня Мати Божа, з іменем Марія.
Про неї говорив Отець Небесний на Своїй предвічній Раді до творіння світу та людини. Про неї писав святий великий пророк Ісайя, що Діва народить, а не жінка Богомладенця. Тому й сама Марія народилася від старечих бездітних батьків Якима і Анни, які по своїй обітниці пообіцяли Богу, що коли Він нагородить їх дитинкою, вони все рівно її віддадуть на Його служіння.
Ітак, після народження младенця Марії, відбувся її вхід у трьохлітньому віці до Єрусалимського храму, де її зустрів первосвященик Захарія, майбутній батько святого великого пророка Івана Хрестителя. Але народження Богомладенця від Діви Марії відбудеться через дев’ять місяців після Благовістя святого Архангела Гавриїла Матері Божій. А зараз, пригадуючи введення до храму младенці Марії, святий Захарія взяв за руку Марійку й повів її в середину храму і завів її в ту його частину, куди й сам мав право лише один раз на рік входити.
Таким чином, маленька Марія при храмі жила, працювала й постійно молилась, чекаючи для себе особливої Волі Божої.
І ось, отроковиці з’явився сам Архангел Гавриїл і сповістив їй особливу звістку про благодать Божу та про народження від неї Богомладенця Христа Спасителя, який змінить весь світ і спасе рід людський від чергового гріхопадіння.
Ось коротко переказана історія свята Благовіщення Пресвятої Богородиці російською мовою.

____________________________________________________________________________________________________________________________________


Благовещение Божией Матери


Описано в Евангелии от Луки 1:26-38
В шестой месяц после зачатия св. Иоанна Крестителя Архангел Гавриил был послан в маленький городок Назарет, находившийся в колене Завулоновом в южной части Галилеи к Деве Марии.
Рано лишившись родителей, Пресвятая Дева Мария, отданная ими на служение при храме, не могла вернуться к ним, когда ей исполнилось 14 лет. По закону Она не могла уже больше оставаться там и должна была бы, следуя обычаю, выйти замуж. Первосвященник и священники, узнав, что Она дала обет девства и не желая, чтобы Она оставалась одна без покровительства, формально обручили Ее, ее же родственнику, известному своей праведной жизнью восьмидесятилетнему старцу Иосифу, который от первого брака имел уже многочисленное семейство (Мф.13:55-56) и был, по занятию, плотником. Войдя к Деве Ангел назвал ее "благодатной", или обретшей благодать у Бога, т.е. особую любовь и благоволение Божие, помощь Божию, необходимую для святых и великих дел. Слова Ангела смутили Марию своей необычайностью, и Она стала размышлять о значении их. Успокоив Ее, Ангел предрекает Ей рождение от Нее сына, Который будет велик, ибо не просто будет исполнен благодатных даров Божиих, а Сам будет "Сыном Всевышняго". Ангел говорит, что Господь даст Ему престол Давида, отца Его, и что Он воцарится в доме Иакова. Считается, что царство еврейское в Ветхом Завете имело своим предназначением приготовление людей к духовному вечному Царству Христову, в него постепенно преобразоваться. И, следовательно, царство Давида, как такое, в котором Сам Бог поставлял царей, которое управлялось по законам Божиим и все формы гражданской жизни которого были проникнуты идеей служения Богу, находилось в неразрывной связи с Царством Божиим новозаветным.
Вопрос Пресвятой Девы Марии: "Како будет сие, идеже мужа не знаю?" был бы совершенно непонятен и не имел бы смысла, Она не дала обета Богу навсегда остаться девою. Ангел объяснил Ей, что Ее обет не будет нарушен, так как Она родит Сына сверхъестественным образом, без мужа. Бессеменное зачатие произведет Дух Святый, "сила Вышняго", т.е. Сам Сын Божий (1 Кор.1:24) осенит Ее, сойдет в Нее, подобно облаку, осенявшему некогда скинию, "во облаце леще", по выражению священной песни (Исайи 19:1). Пресвятая Дева не требовала от Ангела никаких доказательств, но он сам, в подтверждение истинности своих слов указал Ей на Елисавету, зачавшую сына в глубокой старости, по изволению Божию, для которого нет ничего невозможного. Пресвятая Дева, во всем покорная воле Божией, отвечает: "Се раба Господня: буди Мне по глаголу твоему".


_________________________________________________________________________________________________

Слово Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси – України Філарета на Благовіщення Пресвятої Богородиці.


В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри!

7-го квітня, у понеділок, Благовіщення Пресвятої Богородиці
Сьогодні свято Благовіщення. Церква Христова святкує виявлення надвічної Божої таїни і початок нашого спасіння. В чому ж полягає ця Божа таїна?
У надвічній раді Святої Тройці, коли ще не був створений всесвіт, Бог поклав Сину Божому спасти людей від гріха і смерті.
Благовіщення було виявленням цієї таїни. Сутність таїни полягає в тім, що Син Божий стає Сином Діви. І ця подія – початок нашого спасіння.
Євангеліст Лука розповідає про цю подію так:
Посланий був архангел Гавриїл від Бога в Назарет до Діви Марії, що була заручена з Йосифом; він привітав її і сказав: “Не бійся, Маріє! Бо Ти знайшла благодать у Бога. І ось зачнеш в утробі і народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Ісус. Він буде Великий і Сином Всевишнього наречеться...”
Марія ж сказала ангелові: “Як же станеться це, коли я мужа не знаю?” Ангел сказав їй у відповідь: “Дух Святий зійде на Тебе і сила Вишнього осінить Тебе. Тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим...” Тоді Марія сказала: “Я – раба Господня. Нехай буде Мені за словом твоїм”. І відійшов від Неї ангел (Лк. 1, 30-38).
Ап. Павло про цей факт виявлення одвічної Божої таїни каже: “І безперечно – велика благочестя тайна: Бог явився у плоті, виправдав Себе в Духові, показав Себе ангелам, проповіданий у народах, прийнятий вірою в світі, вознісся у славі” (1 Тим. 3, 16).
Пресвята Діва Марія засумнівалася, почувши благовістя архангела Гавриїла, – як Вона, Діва, може народити сина, коли Вона не знає чоловіка.
А людський розум іде у своїх запитаннях ще далі: як взагалі Бог, Який є Духом, може з’єднатися з матерією. Для людського розуму все це незбагненне. Тому ап. Павло називає Боговтілення великою таїною благочестя.
Людський розум може сприйняти лише те, що діється в межах законів природи. Ці закони людина відкриває поступово. Ще у ХІХ ст. здавалось неможливим те, що сьогодні стало реальністю: радіо, телебачення, атомна енергетика, літаки, ракети, польоти людини у космос. Але те, що діється поза законами природи, людина не може зрозуміти. Тому ап. Павло називає цю реальність “великою таїною благочестя”. І хоча ця таїна й незрозуміла, все ж вона існує. І ніхто не може її відкинути.
Таїна Божа сприймається і пізнається лише вірою. Людино! Хочеш вір, а хочеш не вір. Але при цьому знай, що від твоєї невіри таїна Божа не перестане існувати.
Бог створив закони природи, як і саму природу. Він має силу ці закони перемагати (препобhждать – по-слов’янськи). Господь заздалегідь готував людство до прийняття цієї таїни Боговтілення заради спасіння людей від гріха і смерті.
Згадаймо кущ, який бачив Мойсей, що горів і не згорав; жезл Ааронів, що розквітнув. Це свідчить про те, що Бог може зробити можливим неможливе. Бог може не тільки зробити квітучою суху палку, а й з Його волі Діва може народити Сина і грішник може стати святим.
Син Божий прийняв плоть і кров від Пресвятої Діви Марії не лише заради того, щоб стати людиною, а щоб, ставши істинним чоловіком, спасти людей від гріха і смерті. Сьогодні ми святкуємо цю подію – початок нашого спасіння.
Протестантські конфесії (баптисти, адвентисти, п’ятдесятники та багато інших) не шанують Пресвяту Діву Марію, тому що глибоко не усвідомлюють Її участі у нашому спасінні. Від всього роду людського Вона дала плоть і кров Єдинородному Сину Божому. Без участі людини спасіння було б неможливим.
Господь спасає нас Своєю благодаттю, Своєю милістю, але за нашою участю. Тому слова Пресвятої Діви: “Я – раба Господня, нехай буде Мені за словом твоїм” – мають сакраментальне значення. Без них, тобто без згоди Пресвятої Діви Марії, наше спасіння не відбулось би.
Тому-то наша свята Церква так глибоко шанує Пресвяту Богородицю і називає Її чеснішою від херувимів і славнішою від серафимів. Нехай хтось з свого нерозуміння і духовного убозтва не шанує Божу Матір, а ми будемо шанувати Її, бо Вона послужила нашому спасінню.
Тому свята Церква навчає нас звертатися до Божої Матері з такою молитвою: “Пресвятая Богородице, спаси нас!” А не – ”Пресвятая Богородице, моли Бога за нас”, як ми молитовно звертаємося до ангелів і святих.
Наш побожний народ завжди святкував Благовіщення особливо. В цей день не дозволяється працювати. З великої шани до цього свята, за церковним звичаєм, “у цей день навіть ластівка не в’є собі гнізда”. На Благовіщення треба приходити до храму, щоб у молитвах дякувати Богу за Його незбагненне милосердя до нас грішних. Благовіщення – є дійсно виявлення одвічної Божої таїни і початок нашого спасіння.



____________________________________________________________________________________________________________________________________

Проповідь на Благовіщення Пресвятої Богородиці Блаженнійшого Митрополита Київського Володимира.

7-го квітня, у понеділок, Благовіщення Пресвятої Богородиці
Благовіщення Божої Матері Свята Церква називає початком нашого спасіння. У цей день Діві Марії явився Архангел з благою звісткою: “Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою, благословенна Ти між жонами... Ти знайшла благодать у Бога; і ось, зачнеш в утробі і породиш Сина, і наречеш ім’я Йому Іісус... Дух Святий зійде на Тебе, і Сила Всевишнього осінить Тебе; тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим” (Лк. 1, — 31, 35).
“Я — раба Господня. Нехай буде Мені за словом твоїм”, — відповіла Пречиста посланцеві небес Архангелу Гавриїлу (Лк. 1, 38). Відповіла від імені всього людства і заради нього. Вона смиренно віддала Себе в руки Божі заради нашого спасіння. Діва Марія — земна людина — стала Божою Матір’ю. Син Божий — єдиний від Святої Трійці — став Сином Чоловічеським, в усьому, крім гріха, нам подібний. Усе це здійснилося дією передвічної любові Божої, яка оновлює і спасає світ.
Порівнюючи два світи: дохристиянський і християнський, можна багато сказати про те, що дало людству пришестя у світ Христа Спасителя. Благодатні дари Благовіщення і Боговтілення світ і нині відчуває у Христовій Церкві, у християнстві. Церква має безліч благодатних дарів вічної правди і миру, всепрощення і любові; любові, яка обіймає ближніх і дальніх, добрих і злих, друзів і ворогів.
День Благовіщення сповнений радості. До радості закликає сьогодні Церква: “Благовествуй, земля, радость велию, пойте, небеса, Божию славу!”. Через Пречисту Діву Бог дарував світові невичерпну, нескінченну радість, яка відповідає на всі запити віруючого розуму й серця, осяваючи шлях до вічного життя. Ось чому ми нині величаємо Пречисту Діву Марію, Богом обрану Отроковицю, яка дала плоть Сину Божому і зробила нас дітьми Божими.
Попросимо, щоб Вона піднесла нині нашу молитву до Престолу Бога Сина Свого, Який заради нас втілився, і страждав, і був похований, і воскрес у третій день за Писанням. Божа Матір хоче одного, — щоб не даремні були для нас страждання Христа, Її Сина, щоб подвиг спокути і смерть Христова були для нас спасенними. Докладемо всіх зусиль до цього і щиро скажемо: “Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою, а через Тебе — і з нами!” Амінь.


____________________________________________________________________________________________________________________________________

СЛОВО НА БЛАГОВЕЩЕНИЕ БОЖИЕЙ МАТЕРИ МИТРОПОЛИТА

ФИЛАРЕТА (ВОЗНЕСЕНСКОГО, США).

7-го квітня, у понеділок, Благовіщення Пресвятої Богородиці
"Архангельский глас вопием Ти, Чистая, - поет сегодня Церковь, -радуйся Благодатная, Господь с Тобою".
В акафисте как раз Празднику Благовещения Божией Матери говорится, между прочим, ублажается Божия Матерь словами: "Радуйся, светлое благодати познание." О благодати, как о даре Божией силы, дающейся во спасение человеку, впервые люди и услышали, узнали из этого Архангельского Благовестия. Благодати не знал Ветхий Завет! А вот здесь Архангел Гавриил, благовествуя Пречистой Деве Марии о рождении от Нея Сына Божия, именует ея этим именем "благодатная".
Церковное Предание говорит, что в день Праздника Благовещения Дева Мария, подобно другим иудейским девушкам, пошла на водный источник, к колодцу, за водой. И там неожиданно услышала, - только Она, никто другой не слыхал, - а Она услышала таинственные слова: "Ты родишь Сына Моего!"
По словам видно, Кто это Ей сказал. Это говорил Сам Творец всех Бог Отец. Тварь не может спокойно слышать голоса Творца своего, своего Владыки. Затрепетала и взволновалась чистая душа Девы Марии, поторопилась Она домой и в волнении и трепете, чтобы успокоится, принялась за обычное Свое любимое занятие: за чтение Священного Писания. Открыла как раз таинственное пророчество пророка Исайи, о том, что Сын, что Спаситель Мiра родится от Девы.
Настолько была смиренна Ея душа, настолько Она Сама не знала Своей высоты, Своего величия и святыни, что Ей и в голову не пришло, несмотря на то, что Она только что услышала при колодце, Ей и в голову не пришло, что это о Ней сказал пророк. И Она смиренно подумала: "Как бы рада была я, если б я была последней служанкой у этой Благословенной Девы". И вот тут - то предстал пред Ней Архангел Гавриил, и слышит Она необыкновенное приветствие: "Радуйся Благодатная, Господь с Тобою, благословенна Ты в женах..."
Смутилась Она от его слова, говорит Евангелие, и размышляла, что это за необыкновенное приветствие... Не явление Архангела Ее смутило: по Церковному Преданию, когда Она жила при Храме раньше, Ей Архангел Гавриил являлся, приносил Ей пищу там в Храме и беседовал с Ней. Но слова его Ее смутили , потому что никто никогда не слышал такого приветствия, и когда Она стала размышлять об этом приветствии, то Архангел, продолжая свое благовествование, сказал, что именно Она родит сына, Того, о Котором сказал пророк Исайя, и что даст Ему Господь Бог престол Давида, отца Его, и - воцарится в Доме Израилевом во веки, и Царствию Его не будет конца.
Слышит все это дева Мария. Ея светлая душа, Ея светлый разум прекрасно понимают, на какую страшную высоту возносит Ее это Благовестие Архангельское. Она должна родить Того, Царствию Которого не будет конца, то есть, Того, который будет Царь, а значит и Она, как Матерь Его, будет Царица.
Мы знаем с вами, что действительно Божия Матерь понимала это, потому что когда Она, вот как мы только слышали в Евангелии, посетила праведную Елизавету, свою старшую родственницу, то Она, в ответ на ее приветствие воскликнула: "Величит душа моя Господа и возрадовался дух мой о Бозе Спасе моем, яко призре на смирение рабы Своея, Се бо отныне ублажат мя все роды (отныне будут ублажать Меня все роды). Яко сотвори мне величие Сильный".
Мы знаем, что, действительно, что после Господа нашего Иисуса Христа никто такой славы и величия не носит, как Пречистая Дева Мария, Царица Небесная, Царица Неба и земли.
Вот это-то торжественное Благовестие, которое вознесло Ее на такую высоту, Церковь ныне и воспоминает. И когда мы с вами славим Божию Матерь, в этот светлый Ея праздник, то, конечно, должны помнить, что если Церковь Новозаветная живет благодатью, а благодать, повторяю, есть сила Божия и благость Божия, данная человеку для спасения, то впервые именно Она услышала, что Она - Благодатная. И поэтому Она есть, действительно, как уже сказал я, есть "верное благодати познание", ибо Она Сама - Благодатная, и через Нее благодать в мiр пришла.
Аминь.


____________________________________________________________________________________________________________________________________

Проповедь Митрополита Сурожского Антония на Благовещение

Пресвятой Богородицы


Во имя Отца, и Сына, и Святого Духа.

7-го квітня, у понеділок, Благовіщення Пресвятої Богородиці
Праздники бывают разные. Иногда душа бывает так исполнена радостью, восторгом, умилением, что человек остается праздным, потому что слишком переполнено сердце, слишком велика радость. Иногда человек остается праздным, потому что горе так глубоко, скорбь так глубока, что не подымется рука на труд, на работу. И в празднике Благовещения Божией Матери переплетаются таинственно и страшно, страшно и дивно эти два настроения. С одной стороны – как не ликовать, как не изумляться и не трепетать при мысли, что глас Господень достиг Пречистой Девы Богородицы и ангел возвестил Ей, что Сам Бог через Нее станет человеком, войдет в этот мир, и что приходом Божиим весь мир уже будет преображен, уже не будет стоять лицом к лицу со своим Творцом только в трепете и благоговении, но будет ликовать, что в нём, в его сердцевине — Сам Бог: не только о том, что человек так велик, что Бог мог с ним соединиться, но вся тварь вещественная, видимая соединена с Ним таинственно …
Но в Благовещении радость не только о том, что к нам обратился Господь, всей Своей любовью, отдает Себя нам безгранично лаской; радость наша о том, что нашелся человек, Дева из народа израильского, Которая так возлюбила Бога, всем сердцем, всей мыслью, всей крепостью, всей плотью Своей, что Она могла сказать архангелу, в ответ на его страшное и дивное благовестие — Се, раба Господня, да будет мне по воле Твоей... В Её лице всё человечество отдало себя Богу, все человечество открылось Богу и сказало: Прииди! И да будет мне по воле Твоей!..
Но что случилось по воле Господней? Как позже возвестил Симеон Богоприимец, меч прошел Её сердце, когда Её Сына распинали на Кресте... Позже пришло время, когда Сын Божий, ставши сыном человеческим, жизнь Свою, по любви к нам, отдал за нас...
И вот это сочетание дивной Божественной любви, в такой простой ласке и отдаче Себя Божией Матери и в таком страшном подвиге крестной, самозабвенной любви на Кресте, вызывают в нас ужас и трепет, которые переплетаются с нашим ликованием…
Праздник Благовещения Божией Матери в этом году почти совпадает с праздником, таким трепетным, таким страшным, выноса Креста Господня; Крест сейчас лежит посреди церкви рядом с иконой Той, Которая родила Христа, распятого за нас... Боже, как это дивно, и как это страшно! ..
Но мы сейчас в Великом Посту; весь Пост устремлен к Воскресению Христову; в течение первых недель Церковь обращает наше внимании на те грехи, которые отдаляют нас от Бога; а потом вдруг раскрывается перед нами, неделя за неделей, что Бог делает, что Он творит, чтобы нас спасти: Торжество Православия, Торжество Бога в человеческих сердцах, которые Его воспринимают, любят, отдаются Ему, и познают глубины Божии...Праздник Григория Паламы, который провозвестил нам, что Благодать Божия это не только дар, это — Сам Бог, отдающий Себя безгранично нам... А теперь праздник Благовещения: приход Самого Христа, отдача Богом Самого Себя нам...
И вот мы на пути к Воскресению Христову; приближается праздников Праздник, Торжество из торжеств, когда уже весь ужас, весь трепет и страх и Благовещения, и выноса Креста, и Распятия вдруг воссияют торжеством... Воскрес Христос; уже смерть над Ним не имеет власти; уже Он победил грех, смерть; уже нет между Богом и человеком непроходимой бездны; уже в Нем человек вошел не только в вечную жизнь, но в глубины Таинственной Божественной Троицы; на престоле Божием, Воскресением и Вознесением Его, воссел в плоти человеческой Сын Божий... Вся трагедия сейчас разрешилась победой и торжеством; мы ликуем об этой победе, мы поем, что воскрес Христос, что уже мертвых ни един во гробе, что весь ужас — в прошлом. А вместе с этим, в каком страшном и ужасном мире мы живем; любовь Божия нам даётся: но принимаем ли мы ее? Бог стал человеком, чтобы мы стали Его братьями и сестрами, и стали бы Божественными людьми на земле, осиянными, пронизанными вечной Божественной жизнью — а мы??..
И вот, мы всё продолжаем выносить Крест, и всё еще, празднуя Благовещение, мы помним, что Божией Матери меч прошел, пронзил сердце... Разве этого недостаточно, чтобы нас побудить жить той новой, Божественной жизнью, которую нам Господь даёт в Своем Воскресении? Разве мы напрасно поём: Христос воскресе из мертвых, смертию смерть поправ, и сущим во гробах живот, жизнь даровав?.. Нет, это — правда! и поэтому будем устремляться не только к празднику Воскресения Христова, но к самой его реальности в приобщении Божественной, вечной жизни.. . А потом - а потом, охваченные, как пожаром, жизнью Христовой, жизнью Божией, выйдем в жизнь земли, в мир, который сейчас всё еще в потемках, во мраке, в страдании; выйдем в эту жизнь, как Христос в нее вошел, чтобы жизнь нашу всю, без остатка, отдать ради веры в человека, ради веры в Бога, ради победы любви, ради вечной жизни и торжества.


___________________________________________________________________________________________________________________________


Проповедь Святейшего Патриарха Московского Кирилла в праздник Благовещения.


http://www.youtube.com/watch?v=LfPZIq3K5-0


___________________________________________________________________________________________________

№1. О Благовещении Пресвятой Богородицы.




____________________________________________________________________________________________________________________________________

№2. Благовещение Пресвятой Богородицы. Проповедует Епископ Василий (Родзянко, США).



____________________________________________________________________________________________________________________________________

Благослови душе моя Господа. Исполняет митрополичий хор Киево-Печерской лавры!




____________________________________________________________________________________________________________________________________

О любови Божией не только к человеку, но и ко всему Своему творению.


 

Hosting Ukraine

 

@ 2011 Прес-центр Богородської єпархії