Головна: - e-mail: mitropolet@mail.ru - http: //eparhija.com.ua - Skype: mitropolet


Категорії Новин


Новини

Керуючий Єпархією


Богородська єпархія УПЦ


Медіа

Документи

Газета


Проповіді і проповідники


Календар богослужінь


Контакти


Молитва



Голодомор та геноцид в радянські часи з відеофільмами



Українські історичні та народні трагедійні пісні і думи



Українські історичні думи козацької доби з відеофільмами



П'єси та спектаклі художнього та комедійного змісту з відеофільмами


 

У вигляді календаря

«    липня 2019    »
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

У вигляді списку

Червень 2019 (3)
Березень 2019 (5)
Лютий 2019 (3)
Січень 2019 (1)
Квітня 2018 (2)
Березень 2018 (3)
 

 

Hosting Ukraine

 

Богородська єпархія УПЦ КП » Новини » Богородської єпархії » Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському

Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському

Автор: mitropolit от 29-06-2016, 14:05
Вічна пам’ять святителю Феодосію,

Митрополиту Омському і Тарському



Майже 90-то років пройшло з дня народження, яке відбулось 7-го січня в день Різдва Христового у 1927-му році на Волині від батьків, протоієрея Іоанна Процюка та його матері, Єви.
Рік народження говорить про той складний час, в який жив, навчався і служив Господу молодий Ігор Процюк.
У свої 18-ть років він став дияконом, а через неділю ієреєм. У 1956-му році отець Ігор завершив Ленінградську Духовну Академію з возведенням у сан протоієрея, а через три роки став кандидатом богослов’я. Треба сказати, що будучи архієреєм, владика Феодосій захистив докторську дисертацію у Московській Духовній Академії.
Тому, такий талант і глибоку віру не могло не замітити церковне начальство в Україні, а потім і у Московській Патріархії, якому було запроваджене прийняття архієрейського сану.
Таким чином, у 1962-му році у Свято – Троїцькій – Сергієвій Лаврі відбулась хіротонія протоієрея Ігоря, а потім архімандрита з ім’ям Феодосій у єпископа Чернігівського і Ніжинського.
Але, маючи будівельні здібності і вимогливий характер до себе і своїх кліриків, єпископ Феодосій часто самовільно, без дозволу влади, ремонтував храми, собори і монастирі, за що міські владоможці «клопоталися» перед Києвом та Москвою про його перевід до іншої кафедри.
Тому, через два роки, у 1964-му році владика Феодосій призначений на Полтавську і Кременчуцьку кафедру, а у 1967-му році його перевели до Чернівецько – Буковинської.
В ті хрущовські роки в Україні не терпіли таких гарячих по характеру архієреїв, в тому числі і всіх священнослужителів, коли сам М.С. Хрущов заявив, що до «його» комунізму не ввійде жоден піп.
Ось чому єпископа Феодосія зігнали з України до Росії, в якій він отримав кафедру Смоленську і В’яземську.
У 1978-му році владика Феодосій піднесений до сану архієпископа. Саме у Смоленську відбулось і моє духовне зростання, коли я, після завершення Київського Педагогічного Інституту ім. М. Горького у 1973-му році, по благословенню митрополита Київського і Галицького, Патріаршого Екзарха України Філарета направився до Московської Духовної Академії і Семінарії, у якій Ректором був архієпископ Володимир (Сабодан), майбутній Предстоятель УПЦ Московського Патріархату.
Треба згадати, що після інституту я отримав призначення викладачем до Миколаївського педінституту, але я проігнорував це призначення і готувався до вступу в Академію педагогічних наук у Києві.
Але, раніше ніж обрати один чи інший шлях, я й потрапив на прийом до Митрополита Філарета.
Це була осінь 1973-го року, коли П.Ю. Шелеста «перевели» до Москви, а замість нього до України надіслали В. Щербицького.
Тому, митрополит Філарет, пам’ятаючи мене, як парафіянина Свято – Володимирського кафедрального собору, який розміщений поряд з моїм інститутом, сказав, що ти є віруюча православна людина і тобі не місце працювати ні в інституті, а ні навчатися в Академії педагогічних наук, де ти будеш не вчитися, а «воду у ступі товкти». Він порадив мені негайно їхати до Загорська, щоб там продовжувати навчання в духовних учбових закладах.
Через два місяці я виїхав із Києва до Москви, після чого прибув до Тройце – Сергієвої Лаври, на території якої розміщені Духовна академія і семінарія.
Півроку я приймав участь у співах двох хорів: мішаному і братському чоловічому, якими керував знаменитий диригент і хоровик, архімандрит Матфей (Мормиль).
З самого першого дня мого перебування, я його просив, щоб він, як професор Духовної академії поклопотався за мене перед її Ректором, архієпископом Володимиром, щоб він прийняв мене на навчання.
У відповідь, отець Матфей сказав мені, та кому ж тоді навчатися у семінарії та в академії, як не таким, як ти є з вищою педагогічною освітою та середнім музичним училищем.
Але не судилося мені поступити на навчання в той рік, оскільки уповноважений у справах релігій по Московській області заборонив академічній владі приймати людей з вищою та середньою спеціальною освітою.
Та тільки владика - ректор не залишив мене без своєї допомоги. Він не гаючи часу подзвонив до єпископа Смоленського і В’яземського Феодосія, щоб він прийняв мене до своєї єпархії і звершив наді мною хіротонію.
Серпень місяць 1974-го року був для мене самим щасливим у моєму православному житті.
Виключно через неділю владика Феодосій звершив наді мною хіротонію у диякона, а на другий день у священика.
Я хотів би розмістити фотокартки з часу мого перебування у Смоленську, у якості іподиякона, який ніс репіду під час хресного ходу навколо Успенського собору в престольний день на честь Смоленської ікони Божої Матері (10-го серпня).
Саме в цьому соборі, праворуч, прикрашає його велика ікона «Одигітрія» (Путеводительница), перед якою я сповідався і отримував благословення на своє пастирське майбутнє на Смоленщині.


Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському


Крестный ход вокруг Свято-Успенского собора в честь Смоленской иконы Божией Матери, 1974 г. Слева от иконы, держит рипиду иподиакон Валентин.

_____________________________________________________________________________________________

Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському


Крестный ход вокруг Свято-Успенского собора в честь Смоленской иконы Божией Матери, 1974 г. Слева от иконы, впереди Епископа Феодосия держит вторую репиду иподиакон Валентин.

_______________________________________________________________________________________________

Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському



_______________________________________________________________________________________________

Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському


Епископ Феодосий

_______________________________________________________________________________________________

Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському



_______________________________________________________________________________________________

Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському


Покровский придел.

_______________________________________________________________________________________________

Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському


Восстановленный придел в честь Святителя Николая в храме Николо – Яровни.

_______________________________________________________________________________________________

Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському


Восстановленный храм в дни его завершения. За его приделами приход вместе с настоятелем священником Валентином выделили новую дорогу в сторону электрички
(3 км).

_______________________________________________________________________________________________

Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському


Новые дороги от Свято-Николаевского храма в сторону святого колодца.

_______________________________________________________________________________________________
Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському


Продолжение восстановления Свято-Никольского храма.

_______________________________________________________________________________________________

Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському



Общий вид главной части храма с двумя приделами. В центре чудотворная икона Святителя Николая, 17 век.

_______________________________________________________________________________________________

Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському


Общий вид главной части храма с двумя приделами. В центре чудотворная икона Святителя Николая, 17 век.

_______________________________________________________________________________________________

Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському


На корабле по Днепру о. Валентин Старина сопровождал Митрополита Японского Феодосия


_____________________________________________________________________________________________________

Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському



_______________________________________________________________________________________________



Після церковної практики, владика Феодосій направив мене до Свято - Миколаївського храму, який розміщений на території колишнього села Миколо – Яровні (18 км. від Смоленська), яке німці розбомбили, стерши його на рівні землі.
Майже три роки я працював на цьому святому місці. Дах тік, стіни храму розвалювалися, іконостас примітивний, а на горищі храму священики тримали гусей і курей, від яких все горище було забите їхнім сміттям.
Будинок храму не опалювався, а електрика була на три кілометри від нього у ближньому селі. Тому всі ці питання мені прийшлося самому вирішувати, оскільки я пообіцяв єпископу Феодосію відремонтувати і відреставрувати храм за пару років, щоб він мене відпустив на стаціонарне навчання до духовних учбових закладів.
З Божою допомогою я виконав всі прохання владики Феодосія. Дах заново накрив новим оцинкованим залізом, підняв куполи, електрику провів від ближнього села, стіни в середині і на вулиці були заново відремонтовані і поштукатурені під фарбування. Підлога була оновлена, а іконостас був привезений із Московської області. Було побудоване опалення від солярки та дров і вугілля. У подвір’ї мені вдалося побудувати кухню, їдальню та невеликий готель для паломників, які з кожним днем і місяцем прибували до нас на богослужіння. Мною було організоване підсобне господарство, яке мало декілька великого рогатого скота, кози та кури. Треба сказати, що коли архієпископ Виборзький Кирило став керуючим Смоленською єпархією після владики Феодосія, то він розширив своє підсобне господарство на місці мого в сто разів.
Треба нагадати, що до мого храму прибували високі гості з Ленінградської духовної академії, а також архієреї і духовенство з-за кордону митрополит Токійський і Японський Феодосій, архієпископ Василій Брюсельський, та архієреї з Росії. Все це вдалося здійснювати завдяки працям невтомного Смоленського архієрея Феодосія, гості якого прибували до Успенського кафедрального собору, а він, в свою чергу привозив їх на автомобілях до моєї прославленої парафії Миколо - Яровні.
А який він був гостинний! Для владики Феодосія самим головним кредо в його житті, було - нагодувати людину, не говорячи про гостей, яких він любив частувати, хоч сам тільки радів за них.
Владика Феодосій настільки любив богослужіння, що в той радянський час 70-х років зумів організувати правий великий хор, а любительським та хором духовенства він сам часто керував, особливо на вечірніх богослужіннях.
Єпископ Феодосій не був матеріальною людиною, бо всі його кошти були направлені на будівництво храмів по Смоленській єпархії та на прикраси свого улюбленого Успенського собору, який мав неперевершений різний іконостас.
Він часто говорив, що якби не підрясник і не ряса, то люди бачили б мене у лахміттях.
Як же владика Феодосій хвилювався, коли його призначили у Москві, в 1984-му році на посаду Патріаршого Екзарха в Середній Європі та Архієпископом Берлінським і Середньоєвропейським. Його ніколи не цікавила кар’єра, бо він був відданим святій справі, як православна людина та великий будівник храмів, соборів і монастирів.
Ось чому він довго не затримався у Німеччині, оскільки душа його і серце вболівали за своєю рідною землею.
У 1986-му році його переводять на Омську кафедру. Але його Сибір не тішив, бо знав скільки мільйонів українців було знищено в цих краях та на землях Соловецького монастиря (ГУЛАГа).
І тільки прибуття українців та росіян з Омська до нього, де він тимчасово перебував на Київщині у своєї рідної сестри, змогли владику Феодосія переконати про свій сибірський край, який став для них другою Батьківщиною.
Архієпископ Феодосій все ж таки направився до Омської кафедри, на якій працював і віддавав всі свої сили і енергію на подолання атеїзму в цьому краї, біля 30-ти років.
З його прибуттям на Омщину, там було всього лише декілька храмів на всю область, а майже за 30-ть років перебування на цій кафедрі, він побудував сотні храмів, соборів і монастирів. І часто дорікав собі, чому він зразу не їхав до Омської кафедри, яка стала для нього самою рідною єпархією.
У 1997-му році архієпископ Феодосій був піднесений до сану Митрополита.
Нажаль, у 2011-му році митрополита Феодосія було відправлено на спокій, в стані якого він прожив ще 5-ть років, але в душевних муках і глибоких турботах про те, що він більше не може служити перед Престолом Божим.
Замість нього, був направлений на Омську кафедру з Ташкенту митрополит Володимир, який в перші роки свого перебування критикував владику Феодосія за різні дрібниці, але у дні похорону митрополита, він через газету «ДГ» написав своє звернення до архієреїв і духовенства, щоб взяли саму активну участь у супроводі тіла владики Феодосія для урочистого заупокійного богослужіння в Омському кафедральному соборі та погребіння його тіла у підвальному храмі жіночого монастиря.
Скінчився Митрополит Феодосій 28-го травня 2016-го року у Омській міській лікарні.
Треба нагадати, що омчани дуже любили свого архіпастиря владику Феодосія, а письменниця і журналістка Алла Ладан видала про нього свою книгу, яку назвала «Верой и правдой – Богу и народу».
Цю книгу я вже маю, завдяки члена української діаспори у Омську, Сергія Винника, за що я йому щиро дякую.


Митрополит Богородський Адріан


_________________________________________________________________________________

Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському


После прощания с бывшим владыкой и отпевания, на котором побывали тысячи людей, гроб вынесли из Успенского собора, построенный на месте разрушенного во многом его стараниями.

_______________________________________________________________________________________________
Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському


Другой строитель храма — бывший губернатор Леонид ПОЛЕЖАЕВ — тоже нес гроб.

_______________________________________________________________________________________________

Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському


Похоронная процессия обошла храм под звон колоколов.

_______________________________________________________________________________________________
Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському


Всех пожелавших проводить митрополита Феодосия в последний путь доставили в Ачаир.

_______________________________________________________________________________________________

Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському



_______________________________________________________________________________________________
Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському


По желанию Митрополита ФЕОДОСИЯ его похоронили в Ачаирском женском монастыре Честного Креста Господня, созданном в первые годы его служения в Омской и Тобольской епархии.

_______________________________________________________________________________________________

Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському


На сайте Омской епархии в день смерти Митрополита ФЕОДОСИЯ, управляющий Омской епархией владіка Владимир обратился к пастве: "Призываю Преосвященных архиереев, клириков и монашествующих Епархий Омской Митрополии и весь народ Божий молиться о упокоении преставившегося иерарха".

_______________________________________________________________________________________________
Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському



_______________________________________________________________________________________________

Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському


В Ачаир проститься с усопшим приехали бывший и действующий губернаторы — Леонид ПОЛЕЖАЕВ

_______________________________________________________________________________________________
Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському



_______________________________________________________________________________________________

Вічна пам’ять святителю Феодосію, Митрополиту Омському і Тарському


Всемилостивый Господь, победивший смерть и сокрушивший верии вечные, да упокоит новопреставленного во обителях небесных, идеже несть ни болезнь, ни печаль, ни воздыхание, но жизнь бесконечная".

 

Hosting Ukraine

 

@ 2011 Прес-центр Богородської єпархії