Богородська єпархія УПЦ Київського Патріархату (Московський край) сповіщає, що Митрополит Адріан звершував богослужіння у Свято – Троїцькому та у Свято – Тихвінському храмі жіночого монастиря м. Ногінська Московської області.
Напередодні свята Казанської ікони Божої Матері, він звершував Всенічне бдіння з Літією та Полієлеєм.
В день свята, 4-го листопада 2011-го року, Митрополит Адріан очолив Божественну літургію та урочистий Молебень з Акафістом Казанській іконі Божої Матері.
Після Молебню Владика Адріан виголосив своє Слово на тему свята. Він сказав, що Мати Божа, як заступниця усердна проявляла і продовжує проявляти себе у всіх історичних сферах людського життя.
Ікона «Всіх скорботних радість»......................................Ікона «Призри на смирення».
Тому, якщо на іконах «Всіх скорботних радість», чи на «Призри на смирення» Богоматір зображується, як милосердна Мати всього світу людського, то на іконі Казанської Божої Матері вона зображена з Богомладенцем на руках, як спрямована допомога людям в їх стражданнях від поневолювачів та іноземних загарбників, як це й було на початку XVІI-го століття в Казані, де вона себе проявила. Потім у Москві, коли до столиці московського князівства хитрим чином потрапили польські війська, підготувавши перед тим перебіжчика з псковського краю до Польщі, біглого диякона Чудова монастиря Григорія Отреп`єа, сина галичського феодала Богдана Отреп`єва, Лжедимитрія І, а потім і Лжедимитрія ІІ, прикриваючись іменем покійного царевича Димитрія, молодшого сина царя Івана Грозного (середина XVI –го ст.).
У зв’язку з князівськими інтригами між родинами Годунових та Шуйськими, польській шляхті дуже швидко вдалось дійти до самої Москви і захопити її.
Але для того, щоб православних росіян окатоличити через унію, як це було в західних землях України та в Білорусі, польські єзуїти проводили свою політичну прокатолицьку агітацію серед народу, щоб чим швидше досягти своєї мети.
Ікона Патріарха Гермогена
За допомогою придворних, бояр та деяких князів, їм вдалось заарештувати Патріарха Гермогена Російської Православної Церкви Московського Патріархату і відправити його в підземелля московської в’язниці, щоб Святійший Патріарх не мав ніяких зв’язків зі своїм духовенством та народом, який потрапив в полон до поневолювачів. Це були 1605-й – 1612-й роки, коли Московська Митрополія РПЦ всього лише 16-ть років тому, як отримала при Борисі Годунові, від Вселенського Патріарха Томос про статус Патріархії РПЦ.
Але полякам не вдалось захопити Москву і Росію, бо Промисел Божий і молитви до Святої Тройці Богоматері здійснили свою волю. До Москви почали йти сотні й тисячі росіян з метою звільнити свою столицю і Росію від загарбників.
Особливу роль у визволенні Росії від польської шляхти, а також для спасіння православних росіян від їх окатоличення, зіграли ополченці із Нижнього Новгороду, на чолі з Кузьмою Мініним та князем Дмитром Пожарським.
Адже в кінці XV-го століття Москва вже була духовно окупована, так званою, єрессю «жидовствующих», та тільки завдяки преподобному Йосипу Волоцькому та архієпископу Великого Новгороду Геннадію, ця єресь Схарія, особливо на території московського Кремля, була переможена. Треба нагадати й про таких героїв Росії того «Смутного часу», як Івана Сусаніна, із Костромської землі, який, не боячись своєї смерті, завів частину війська польського в глухий ліс, де вони всі загинули.
Тому й тут проявила себе Мати Божа через свій образ – ікону «Нечаяна радість», коли скорботи і печалі російського народу були замінені миром, спокоєм і радістю.
Й не випадково, що свята ікона Казанської Божої Матері була перенесена із Казані до Нижнього Новгороду, а звідтіля до Москви, щоб допомогти визволити всю Росію від загарбників.
Ввечері, 4-го листопада, у п’ятницю, Митрополит Адріан звершував Всенічне заупокійне бдіння (парастас) напередодні Димитріївської поминальної суботи.
В день поминання, 5-го листопада, Митрополит Адріан очолив другу, пізню Божественну літургію та Велику Панахиду, після чого він закликав парафіян продовжувати молитися й вдома за своїх померлих рідних і близьких, які чекають від нас постійного клопотання перед Господом про помилування та очищення їх душ від гріхів. Але й ми зовсім не знаємо свого кінцевого часу, - сказав Владика Адріан, - коли наша душа теж буде розлучатися з тілом на вічно. Для цього, під час свого земного життя, ми повинні приготувати себе до вічності через правдивість, чесність, щиру віру, діла і любов, як до Бога, так і до людей заради свого спасіння та братів і сестер по крові і по духу.
Ввечері, 5-го листопада, в суботу, Митрополит Адріан очолив Всенічне бдіння напередодні неділі.
Потім, 6-го листопада, у неділю, відбулась Божественна літургія та Молебень, після чого Владика Адріан проповідував на євангельську тему. Він сказав, що Спаситель під час Своєї земної проповіді найперший у світі поставив питання перед одруженими чоловіком і дружиною бути відданими один одному, як цього бажає Бог. А не по аморальній традиції язичників, які були відступниками від Господа, маючи десятки і сотні наложниць. Ще Господь наш Ісус Христос звернув Свою Божественну увагу до присутніх з притчею, про багатого та бідного благочестивого Лазаря. В ній Спаситель розкрив тайни майбутнього загробного життя людини, що вона розпочинає заслуговувати те щасливе вічне буття вже тут, на землі. Таким чином, багаті люди глибоко помиляються в цьому «щасливому» житті, яке проводять в пустоті і в безвідповідальності перед Господом. Тоді як бідні люди завжди були і є найближчі до Бога, оскільки їх життя проходило в нещастях і постійних клопотаннях, втіху які знаходили для себе тільки в Богові. Так і ми, - сказав Митрополит Адріан, - повинні вподібнюватись євангельському благочестивому бідному Лазарю, щоб отримати вічне життя у Царстві Небесному. А якщо Господь нагородив нас ще й фінансовими і матеріальними благами, то ми обов’язково повинні ділитися з бідними, хворими і нещасними людьми, а не витрачати це багатство для свого власного благополуччя.
12-го липня, в суботу ввечері, Митрополит Адріан очолив Всенічне бдіння, а 13-го липня, у неділю, він звершував Божественну літургію та Молебень, після чого він проповідував на тему про зцілення Спасителем біснуватого.
Він сказав, що Христос Спаситель показав своїм учням – апостолам і всім присутнім про велику злу силу диявола, який існує до цього часу на землі від Адама і Єви та його зігнання з Неба. Тому, підкреслив Господь, що треба робити все для того, щоб зігнати зі своїх сердець і душ цю нечисту силу: молитися, поститися і досягати своєї мети, щоб знаходитись в постійному стані Божественної благодаті. Таким чином, разом з Богом можна звільнити себе від цієї сили зла, щоб свої серця і душі тримати в постійному релігійному стані. Треба не тільки молитися й поститися, але й творити добро для кожної людини і тікати від всяких злих справ, щоб вони не повернули нас до стану спілкування з нечистою силою, яка знову зможе відвести нас від Бога і Його Царства Небесного.
Треба нагадати, що Митрополит Адріан зі своїми помічниками був запрошений до Палацу спорту «Знам`я» у м. Ногінську Московської області тренерським складом національної молодіжної збірної України з баскетболу, присвяченому пам’яті видатного тренера Олександра Гомельського.
Як було відмічено на веб-сайті, що:_____________________________________http://ukrbasket.net/
«На змаганнях були присутні перші особи міста та району: Голова муніципального Ногінського району В.М. Лаптєв, Митрополит Богородський Адріан та багато – багато інших впливових людей Московської області». http://ukrbasket.net/
В суботу ввечері, 12-го листопада, тренери та керівники цих змагань були в гостях у Митрополита Адріана в Свято – Троїцькому храмі м. Ногінська Московської області, де в одному із залів їм був наданий теплий прийом за чаєм та кавою (40 км. від центру Москви).
- Казанська ікона Божої Матері кінець XVI –го ст.
Напередодні свята Казанської ікони Божої Матері, він звершував Всенічне бдіння з Літією та Полієлеєм.
В день свята, 4-го листопада 2011-го року, Митрополит Адріан очолив Божественну літургію та урочистий Молебень з Акафістом Казанській іконі Божої Матері.
Після Молебню Владика Адріан виголосив своє Слово на тему свята. Він сказав, що Мати Божа, як заступниця усердна проявляла і продовжує проявляти себе у всіх історичних сферах людського життя.
Ікона «Всіх скорботних радість»......................................Ікона «Призри на смирення».
Тому, якщо на іконах «Всіх скорботних радість», чи на «Призри на смирення» Богоматір зображується, як милосердна Мати всього світу людського, то на іконі Казанської Божої Матері вона зображена з Богомладенцем на руках, як спрямована допомога людям в їх стражданнях від поневолювачів та іноземних загарбників, як це й було на початку XVІI-го століття в Казані, де вона себе проявила. Потім у Москві, коли до столиці московського князівства хитрим чином потрапили польські війська, підготувавши перед тим перебіжчика з псковського краю до Польщі, біглого диякона Чудова монастиря Григорія Отреп`єа, сина галичського феодала Богдана Отреп`єва, Лжедимитрія І, а потім і Лжедимитрія ІІ, прикриваючись іменем покійного царевича Димитрія, молодшого сина царя Івана Грозного (середина XVI –го ст.).
У зв’язку з князівськими інтригами між родинами Годунових та Шуйськими, польській шляхті дуже швидко вдалось дійти до самої Москви і захопити її.
Але для того, щоб православних росіян окатоличити через унію, як це було в західних землях України та в Білорусі, польські єзуїти проводили свою політичну прокатолицьку агітацію серед народу, щоб чим швидше досягти своєї мети.
Ікона Патріарха Гермогена
За допомогою придворних, бояр та деяких князів, їм вдалось заарештувати Патріарха Гермогена Російської Православної Церкви Московського Патріархату і відправити його в підземелля московської в’язниці, щоб Святійший Патріарх не мав ніяких зв’язків зі своїм духовенством та народом, який потрапив в полон до поневолювачів. Це були 1605-й – 1612-й роки, коли Московська Митрополія РПЦ всього лише 16-ть років тому, як отримала при Борисі Годунові, від Вселенського Патріарха Томос про статус Патріархії РПЦ.
Але полякам не вдалось захопити Москву і Росію, бо Промисел Божий і молитви до Святої Тройці Богоматері здійснили свою волю. До Москви почали йти сотні й тисячі росіян з метою звільнити свою столицю і Росію від загарбників.
Особливу роль у визволенні Росії від польської шляхти, а також для спасіння православних росіян від їх окатоличення, зіграли ополченці із Нижнього Новгороду, на чолі з Кузьмою Мініним та князем Дмитром Пожарським.
Кончина Святійшого Патріарха Гермогена у підземельній в’язниці від голоду
Адже в кінці XV-го століття Москва вже була духовно окупована, так званою, єрессю «жидовствующих», та тільки завдяки преподобному Йосипу Волоцькому та архієпископу Великого Новгороду Геннадію, ця єресь Схарія, особливо на території московського Кремля, була переможена. Треба нагадати й про таких героїв Росії того «Смутного часу», як Івана Сусаніна, із Костромської землі, який, не боячись своєї смерті, завів частину війська польського в глухий ліс, де вони всі загинули.
Пам’ятник Мініну і Пожарському на фоні храму Василя Блаженного на Червоній площі. Москва
Тому й тут проявила себе Мати Божа через свій образ – ікону «Нечаяна радість», коли скорботи і печалі російського народу були замінені миром, спокоєм і радістю.
Ікона «Нечаяна радість»
Й не випадково, що свята ікона Казанської Божої Матері була перенесена із Казані до Нижнього Новгороду, а звідтіля до Москви, щоб допомогти визволити всю Росію від загарбників.
Полієлей на Всенічному бдінні на честь Казанської ікони Божої Матері. 03.11.2011 р.
_____________________________________________________________________________________________________________________________________
Зустріч Митрополита Адріана перед Божественною літургією на честь Казанської ікони Божої Матері. 04.11.2011-го року.
_____________________________________________________________________________________________________________________________________
Вхідні молитви Митрополита Адріана перед Царськими вратами.
_____________________________________________________________________________________________________________________________________
Малий вхід на Божественній літургії.
_____________________________________________________________________________________________________________________________________
Вигляд храму з парафіянами, з балкону правого хору.
_____________________________________________________________________________________________________________________________________
Завершення Божественної літургії та Молебню.
Ввечері, 4-го листопада, у п’ятницю, Митрополит Адріан звершував Всенічне заупокійне бдіння (парастас) напередодні Димитріївської поминальної суботи.
В день поминання, 5-го листопада, Митрополит Адріан очолив другу, пізню Божественну літургію та Велику Панахиду, після чого він закликав парафіян продовжувати молитися й вдома за своїх померлих рідних і близьких, які чекають від нас постійного клопотання перед Господом про помилування та очищення їх душ від гріхів. Але й ми зовсім не знаємо свого кінцевого часу, - сказав Владика Адріан, - коли наша душа теж буде розлучатися з тілом на вічно. Для цього, під час свого земного життя, ми повинні приготувати себе до вічності через правдивість, чесність, щиру віру, діла і любов, як до Бога, так і до людей заради свого спасіння та братів і сестер по крові і по духу.
Парастас. Заупокійна утреня. Митрополит Адріан читає 17-ту кафізму та заупокійний канон.
_____________________________________________________________________________________________________________________________________
Велика Панахида після Божественної літургії. 05.11.2011-го року.
Ввечері, 5-го листопада, в суботу, Митрополит Адріан очолив Всенічне бдіння напередодні неділі.
Потім, 6-го листопада, у неділю, відбулась Божественна літургія та Молебень, після чого Владика Адріан проповідував на євангельську тему. Він сказав, що Спаситель під час Своєї земної проповіді найперший у світі поставив питання перед одруженими чоловіком і дружиною бути відданими один одному, як цього бажає Бог. А не по аморальній традиції язичників, які були відступниками від Господа, маючи десятки і сотні наложниць. Ще Господь наш Ісус Христос звернув Свою Божественну увагу до присутніх з притчею, про багатого та бідного благочестивого Лазаря. В ній Спаситель розкрив тайни майбутнього загробного життя людини, що вона розпочинає заслуговувати те щасливе вічне буття вже тут, на землі. Таким чином, багаті люди глибоко помиляються в цьому «щасливому» житті, яке проводять в пустоті і в безвідповідальності перед Господом. Тоді як бідні люди завжди були і є найближчі до Бога, оскільки їх життя проходило в нещастях і постійних клопотаннях, втіху які знаходили для себе тільки в Богові. Так і ми, - сказав Митрополит Адріан, - повинні вподібнюватись євангельському благочестивому бідному Лазарю, щоб отримати вічне життя у Царстві Небесному. А якщо Господь нагородив нас ще й фінансовими і матеріальними благами, то ми обов’язково повинні ділитися з бідними, хворими і нещасними людьми, а не витрачати це багатство для свого власного благополуччя.
12-го липня, в суботу ввечері, Митрополит Адріан очолив Всенічне бдіння, а 13-го липня, у неділю, він звершував Божественну літургію та Молебень, після чого він проповідував на тему про зцілення Спасителем біснуватого.
Він сказав, що Христос Спаситель показав своїм учням – апостолам і всім присутнім про велику злу силу диявола, який існує до цього часу на землі від Адама і Єви та його зігнання з Неба. Тому, підкреслив Господь, що треба робити все для того, щоб зігнати зі своїх сердець і душ цю нечисту силу: молитися, поститися і досягати своєї мети, щоб знаходитись в постійному стані Божественної благодаті. Таким чином, разом з Богом можна звільнити себе від цієї сили зла, щоб свої серця і душі тримати в постійному релігійному стані. Треба не тільки молитися й поститися, але й творити добро для кожної людини і тікати від всяких злих справ, щоб вони не повернули нас до стану спілкування з нечистою силою, яка знову зможе відвести нас від Бога і Його Царства Небесного.
Треба нагадати, що Митрополит Адріан зі своїми помічниками був запрошений до Палацу спорту «Знам`я» у м. Ногінську Московської області тренерським складом національної молодіжної збірної України з баскетболу, присвяченому пам’яті видатного тренера Олександра Гомельського.
Як було відмічено на веб-сайті, що:_____________________________________http://ukrbasket.net/
«На змаганнях були присутні перші особи міста та району: Голова муніципального Ногінського району В.М. Лаптєв, Митрополит Богородський Адріан та багато – багато інших впливових людей Московської області». http://ukrbasket.net/
В суботу ввечері, 12-го листопада, тренери та керівники цих змагань були в гостях у Митрополита Адріана в Свято – Троїцькому храмі м. Ногінська Московської області, де в одному із залів їм був наданий теплий прийом за чаєм та кавою (40 км. від центру Москви).
Спільне фото на фоні іконостасу Свято – Троїцького храму Митрополита Адріана з тренерським складом молодіжної збірної України з баскетболу у м. Ногінську.