Головна: - e-mail: mitropolet@mail.ru - http: //eparhija.com.ua - Skype: mitropolet


Категорії Новин


Новини

Керуючий Єпархією


Богородська єпархія УПЦ


Медіа

Документи

Газета


Проповіді і проповідники


Календар богослужінь


Контакти


Молитва



Голодомор та геноцид в радянські часи з відеофільмами



Українські історичні та народні трагедійні пісні і думи



Українські історичні думи козацької доби з відеофільмами



П'єси та спектаклі художнього та комедійного змісту з відеофільмами


 

У вигляді календаря

«    жовтня 2019    »
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

У вигляді списку

Червень 2019 (3)
Березень 2019 (5)
Лютий 2019 (3)
Січень 2019 (1)
Квітня 2018 (2)
Березень 2018 (3)
 

 

Hosting Ukraine

 

Богородська єпархія УПЦ КП » Новини » Богородської єпархії » Про річний ювілей захоплення Петро - Павлівського собору у Дніпропетровську єпископом Симеоном (Зінкевичем)

Про річний ювілей захоплення Петро - Павлівського собору у Дніпропетровську єпископом Симеоном (Зінкевичем)

Автор: mitropolit от 16-05-2012, 00:42
Ця стаття від 13-го травня 2012-го року присвячена річниці з дня захоплення єпископом Симеоном (Зінкевичем) Петро – Павлівського кафедрального храму у м. Дніпропетровську (пр. Свободи, 89), який був побудований Митрополитом Адріаном на його кошти та членів української діаспори.
Але у Бога немає принижених людей, бо всі вони є блаженні, згідно Заповідей блаженст Христа Спасителя або, як писав Цар Давид у своєму Псалмі, 70, що шути і принижувачі «Да устыдятся и исчезнут клевещущие душу мою, да облекутся в стыд и позор ищущие мне зла. Я же буду всегда уповать на Тебя, Господи, и умножу всякую хвалу Тебе».
І так, рівно через рік і в це ж саме число Святійший Патріарх Київський і всієї Руси – України Філарет здійснив своє справедливе рішення на території Дніпропетровської області. Він не тільки відібрав у єпископа Симеона Петро – Павлівський храм, який побудував Митрополит Адріан, але й відправив його у заборону: «За порушення преосвященним Симеоном, єпископом Дніпропетровським і Криворізьким, 35 правила Святих Апостолів та архієрейської присяги, яке виявилося у звершенні преосвященним єпископом Симеоном 26 вересня 2011 р. у Свято-Троїцькому соборі міста Тернополя, що належить до Тернопільсько-Кременецької єпархії, без належного дозволу керуючого єпархією преосвященного архієпископа Іова. Заборонити преосвященного Симеона, єпископа Дніпропетровського і Криворізького, у священнослужінні до повного покаяння і виправлення».


___________________________________________________________________________________________________________

Прес-служба Московсько – Богородської єпархії Української Православної Церкви (КП) також сповіщає, що на ім’я Митрополита Адріана був надісланий привітальний лист від Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Олександра Юрійовича Вілкула, з Днем 80 - річчя створення Дніпропетровської області.
Цей лист не є підробним, як раніше деякі наші церковні "працівники" твердили, що Митрополит Адріан сам вигадує привітання від високих державних і церковних діячів в свою адресу і друкує їх на своєму веб-сайті. Саме ця вигадка й була покладена за основу рішення Священного Синоду УПЦ КП від 13.05.2011-го року http://www.eparhija.com.ua/index.php?newsid=57
Ми розміщуємо привітання Голови Дніпропетровської облдержадміністрації на веб-сайті Московсько – Богородської єпархії УПЦ КП, після якого буде розміщена подячна відповідь Митрополита Адріана Губернатору Дніпропетровської області О.Ю. Вілкулу.


___________________________________________________________________________________________________________

От кого: Управління преси та інформації облдержадміністрації reception@adm.dp.ua
Кому: Митрополиту Адріану mitropolet@mail.ru
Дата: 29.04.2012


Митрополиту Богородському Адріану


Ваше Високопреосвященство!

Про річний ювілей захоплення Петро - Павлівського собору у Дніпропетровську єпископом Симеоном (Зінкевичем)
Свій славетний ювілей наш регіон відзначає вагомими досягненнями у розвитку економіки, інфраструктури, освіти, охорони здоров'я та навколишнього середовища. Дніпропетровщина впевнено несе почесне звання космічної столиці України, локомотива національної економіки, провідного центру знань і сучасних технологій.
За підтримки нашого Президента Віктора Федоровича Януковича та Уряду в області реалізується низка масштабних проектів, на які десятиліттями чекав регіон – будівництво сучасних доріг, відновлення будівництва метро, створення нових лікарень та інше.
Успіхи Дніпропетровщини – результат наполегливої праці сотень тисяч жителів нашого регіону
– металургів та гірників, машинобудівників та будівельників, аграріїв, вчених, лікарів, вчителів, працівників культури та багатьох інших професій, які щодня роблять вагомий внесок у розвиток регіону. Особлива дяка ветеранам війни і праці, які своїм подвигом створили велич нашого регіону.
Ми щиро вітаємо Вас з 80-річчям створення нашої області. Бажаємо успіхів, наснаги, добробуту та взаєморозуміння, які дозволять примножити славу Дніпропетровщини.
Успіх Дніпропетровщини – це успіх усієї України!

З повагою - Голова облдержадміністрації Олександр ВІЛКУЛ

___________________________________________________________________________________________________________



Подячна відповідь Голові Дніпропетровської обласної державної адміністрації
О.Ю. Вілкулу


Вельмишановний Олександре Юрійовичу !


Прийміть мою безмежну подяку за привітання у зв’язку з утворенням Дніпропетровської області, якій вже виповнилось 80-т років.
Читаючи стрічки Вашого листа, мені здавалося, що кожне Ваше слово стосується й мене, не тільки як сина України, але й сина козацького запорозького краю на території Дніпропетровської області, де мені довелося з самого дитинства, на своїй малій Батьківщині у Дніпропетровську народитися, навчатися, працювати й залишити її на певний час, оскільки завершуючи навчання у Дніпропетровському музично - педагогічному училищі та у Київському педагогічному університеті ім. М. Драгоманова, мені довелося завершувати Ленінградську духовну семінарію та Московську духовну академію.
Але з розпадом СРСР, мені не вдалося повернутися до своєї любої України, бо згідно рішення Святійшого Патріарха Московського Пимена та Митрополита Крутицького і Коломенського Ювеналія, мені доручили відбудовувати Богоявленський собор у м. Ногінську Московської області (40 км. від Москви) та будувати й формувати Православну середню загальноосвітню гімназію, Ліцей мистецтв, велику бібліотеку з читальним залом, три благодійні їдальні, безкоштовний здравпункт, велике підсобне господарство тощо. Все це мені вдалося здійснити завдяки моєму обранню ногінчанами депутатом двох рівней Московської обласної та Ногінської міської Рад.


Про річний ювілей захоплення Петро - Павлівського собору у Дніпропетровську єпископом Симеоном (Зінкевичем)

Загальний вигляд Богоявленського собору у м. Ногінську Московської області, навколо якого побудовані Митрополитом Адріаном зліва направо: адміністративний 3-х поверховий будинок; благодійницька та шкільна трьох поверхова їдальня; актова зала; завершувався 3-х поверховий корпус Православної гімназії; Ліцей мистецтв та за ним велике підсобне господарство.

А з утворенням незалежної української держави в 1991-му році, я, будучи членом української діаспори в Російській Федерації завжди підтримував нову українську владу на чолі з Президентом України Л.М. Кравчуком та церковно - вольові дії Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Філарета по відділенню від РПЦ МП та утворення Помісної Української Православної Церкви з центром у Києві. Тому й захопився був я ідеями та прийняттям посильної участі у справі Української Православної Церкви.
Таким чином, Святійшим Патріархом Київським Володимиром (Романюком) та Блаженнійшим Митрополитом Філаретом, мені було запропоновано у грудні 1993-го року стати єпископом Запорізьким і Дніпропетровсько – Криворізьким, а також Московсько – Богородським, де я й залишився в своєму відновленому Богоявленському соборі зі своїм російським та українським народами у м. Ногінську Московської області до осені 1997-го року, бо мер м. Москви Юрій Лужков очолив його захоплення разом з московськими ОМОНівцями.
Таким чином, у Запорізькій області протягом 1994-го – 1995-го років мною було сформовано 50-т парафій і стільки ж рукопокладено у Ногінську священиків для цих храмів, в тому числі на державному рівні було мною відкрите Запорізьке духовне училище, в якому навчалися клірики та кандидати на рукопокладення.
Для цього Училища мною із Москви було привезено біля 4.000 тисяч різноманітних книг, як церковно – богословських, так і з житія святих, по хоровому співу, по церковному уставу, по літургії тощо.
Для викладання предметів в названому Училищі, мною були запрошені викладачі та доценти з гуманітарних ВУЗів м. Запоріжжя.
У Дніпропетровській області з 1994 – 2011–й роки мною було відкрито 217-ть парафій, і це відбувалося в ті складні часи пострадянського періоду, коли влада тиснула, а архієреї УПЦ Московського Патріархату на Дніпропетровщині у Дніпропетровську та у Кривому Розі у всьому заважали, щоб єпархія УПЦ КП не розвивалася і не укріплювалася на своїй рідній землі. Та ще й провокатори в своєму середовищі Дніпропетровської єпархії, які були до неї надіслані ззовні, робили свою злу справу. Особливо серед них виділявся священик Валентин Гаврилов, який мною був рукопокладений, але маючи підлий характер, він 15-ть років їздив щонеділі до Києва, доносячи всякі нісенітниці та плітки, щоб підривати недовір’я керівництва УПЦ КП до Митрополита Адріана. Хоча сам Валентин Гаврилов належав до «Істино Православної Російської Церкви» (РФ), до якої потім офіційно перейшов і став «єпископом» Дніпропетровсько – Дніпродзержинським та Криворізьким. Біля місяця тому, він помер на своєму цвинтарі у селищі Таромське м. Дніпропетровська в поминальний день Пасхальної Радониці.
Про річний ювілей захоплення Петро - Павлівського собору у Дніпропетровську єпископом Симеоном (Зінкевичем)
Це і є той самий священик Валентин Гаврилов, колишній офіцер КДБ, якого в Істино - Православній Церкві хіротонісали у "єпископа" для Дніпропетровської області.

Подібним йому, на Харківщині був і алкоголік, священик Микола Мороз, який заважав мені і моїм попередникам - архієреям розбудовувати єпархію в цьому регіоні, коли мені було доручено також тимчасово нею керувати.
Тому, нелегко було мені керувати і одноразово утворювати нові й нові парафії на Дніпропетровщині в тих тяжких умовах 90-х років ХХ-го століття.
Це вже зараз, легко керувати парафіями, священиками та віруючими на території Дніпропетровської області, коли народилася демократія в нашій державі. Адже, по моїй пропозиції, Дніпропетровсько – Криворізька єпархія УПЦ КП була розділена на дві частини, хоча потім мене зовсім звільнили і перевели тільки до Росії, хоча я є не тільки українцем, але й маю постійну прописку у місті Дніпропетровську в своєму рідному маєтку. Тому маю всі юридичні права в Україні згідно її Конституції.
В даний момент, після рішення Священного Синоду УПЦ КП (травень 2011-й рік), я керую тільки парафіями Московсько – Богородської єпархії в Росії. Бо проти мене була вигадана спеціальна версія, щоб я звільнив місце для когось у членстві Священного Синоду, в якому я був з весни 1995-го року. Також на цьому ж Синоді у мене було відібрано Криворізьку єпархію, а трішки раніше, Дніпропетровську, зігнавши мене до РФ. Але нажаль, переді мною, до цього часу так ніхто і не вибачився, а мій Петро - Павлівський собор у Дніпропетровську не віддають мені, щоб залагодити ту антидію, яка була спрямована проти мене.


___________________________________________________________________________________________________________

ПОВТОРЮЄМО МАТЕРІАЛИ ПРО ЗАСІДАННЯ СВЯЩЕННОГО СИНОДУ УПЦ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ ЖУРНАЛ № 16,
від 13.05.2011-го року

СЛУХАЛИ: Доповідь про діяльність високопреосвященного Адріана, митрополита Криворізького і Нікопольського.
ДОВІДКА: Преосвященний Адріан, митрополит Криворізький і Нікопольський, звернувся до керівництва УАПЦ з проханням про прийняття його в юрисдикцію цієї конфесії (це чиста брехня, яка була прийнята на Синоді – М.А.).
На офіційному сайті Криворізької єпархії в розділі «Вітання» опубліковано вітання, які були отримані високопреосвященним митрополитом Адріаном з нагоди свята Пасхи від глави УГКЦ Верховного Архієпископа Святослава (Шевчука), секретаря митрополита УПЦ (МП) Володимира (Сабодана), архієпископа Олександра (Драбинка).
Однак, такі тексти вітань на адресу преосвященного митрополита Адріана не направлялися (це наклепництво було вигадане з боку керівництва УПЦ КП на Митрополита Адріана - М.А.).
УХВАЛИЛИ: 1. Після обговорення цих та інших аспектів діяльності високопреосвященного Адріана, митрополита Криворізького і Нікопольського. У зв’язку з цим, звільнити високопреосвященного Адріана, митрополита Криворізького і Нікопольського від керування Криворізькою єпархією.
2. У зв’язку з тим, що високопреосвященний митрополит Адріан (Старина) має у своєму підпорядкуванні також Богородську єпархію (Московська обл. Російської Федерації), залишити його керуючим цією єпархією з титулом «митрополит Богородський».
3. Тимчасове керування Криворізькою єпархією доручити преосвященному Симеону, єпископу Дніпропетровському і Павлоградському.
4. У зв’язку зі звільненням високопреосвященного митрополита Адріана (Старини) від керування Криворізькою єпархією раніше залишені в його керуванні, як виключення, храми св. ап. Петра і Павла та св. пророка Божого Іллі в м. Дніпропетровську – повернути до складу Дніпропетровської єпархії, в безпосередню юрисдикцію пресвященного Симеона, єпископа Дніпропетровського і Павлоградського.


___________________________________________________________________________________________________________

Ось як плітники та брехуни стають «постатями».
Але ж зайдіть зараз на сучасний веб – сайт Дніпропетровської єпархії УПЦ Київського Патріархату,
http://cerkva.dp.ua/index.php/eparhia/history , яким керував єпископ Симеон (Зінкевич) після Митрополита Адріана, де Ви не прочитаєте жодного слова про його попередника, тобто Владику Адріана, який стільки потрудився в церковній справі на Дніпропетровщині. Адже ж він за 18-ть років свого керівництва єпархією створив 217-ть парафій по всій Дніпропетровській області. Правда, велика кількість парафій, особливо на Криворіжжі з прибуттям єпископа Симеона відійшли від УПЦ Київського Патріархату і увійшли в різні церковні православні структури. Ось який настав час і в ньому перевернувся український невдячний народ.
Ось така історична довідка, надрукована на веб-сайті єпископа Симеона
«Історичну сторінку Дніпропетровська єпархія розпочинає з кінця XVII початок XVIII століття.
Після прийняття Верховною Радою України 24 серпня 1991 року рішення про проголошення України незалежною державою, 1-3 листопада 1991 року відбувся Всеукраїнський Помісний Собор УПЦ, який одноголосно прийняв рішення про повну канонічну незалежність, тобто автокефалію Української Православної Церкви.25 червня 1992 р. на Всеукраїнському Помісному Соборі, було проголошено об'єднання частини Української Православної Церкви і Української Автокефальної Православної Церкви в єдину Українську Православну Церкву Київського Патріархату.
Дніпропетровська єпархія ввійшла до складу Української Православної церкви Київського Патріархату.
З 21 жовтня 2009 року Дніпропетровську єпархію очолює єпископ Симеон (Зінкевич)».
http://cerkva.dp.ua/index.php/eparhia/history
Але Правда Божа ніколи не може бути посоромлена. Оскільки рішенням Священного Синоду УПЦ КП на чолі зі Святійшим Патріархом Філаретом (13.05.2012-го року) єпископ Симеон за свої провини перед Церквою і своєю власною сім’єю і дітьми, був відправлений у заборону в служінні до повного покаяння. http://www.cerkva.info/uk/synod/2395-synod-13-05-12.html УХВАЛИЛИ:
1. За порушення преосвященним Симеоном, єпископом Дніпропетровським і Криворізьким, 35 правила Святих Апостолів та архієрейської присяги, яке виявилося у звершенні преосвященним єпископом Симеоном 26 вересня 2011 р. у Свято-Троїцькому соборі м. Тернополя, що належить до Тернопільсько-Кременецької єпархії, – без належного дозволу на це керуючого єпархією преосвященного архієпископа Іова, – заборонити преосвященного Симеона, єпископа Дніпропетровського і Криворізького, у священнослужінні до повного покаяння і виправлення.
Місцем перебування на покаянні преосвященному єпископу Симеону (Зінкевичу) визначити Видубицький монастир м. Києва.
2. Керівництво Дніпропетровською єпархією доручити Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету.
Тому, дорогий Олександре Юрійовичу, Ваше привітання і нагадування мені про мою працю на Дніпропетровській землі є для мене великим подарунком, оскільки Ви згадали мене, як Митрополита Адріана, колишнього керуючого Дніпропетровсько – Криворізькою єпархією своїм добрим словом.
Тоді як з боку мого наступника, єпископа Симеона зі своєю «командою», мені не тільки не подякували за мою працю, але й навпаки, захопили мій власний Петро – Павлівський кафедральний храм у м. Дніпропетровську. І це зробили свої ж власні собраття у Христі та деякі священнослужителі, яких я рукопоклав, особливо представників з Тернопільської та Львівської областей.

_________________________________________________________________________________________________________

Про річний ювілей захоплення Петро - Павлівського собору у Дніпропетровську єпископом Симеоном (Зінкевичем)


Митрополит Дніпропетровський і Криворізький Адріан з високим гостем, Архієпископом Житомирським і Овруцьким Ізяславом звершують Божественну літургію у Петро – Павлівському храмі (2009-й рік).


_________________________________________________________________________________________________________

Про річний ювілей захоплення Петро - Павлівського собору у Дніпропетровську єпископом Симеоном (Зінкевичем)


Митрополит Адріан і Архієпископ Ізяслав з духовенством на фоні іконостасу Петро - Павлівського храму.

_________________________________________________________________________________________________________

Про річний ювілей захоплення Петро - Павлівського собору у Дніпропетровську єпископом Симеоном (Зінкевичем)


Митрополит Дніпропетровський і Криворізький Адріан дає інтерв’ю кореспондентам Дніпропетровського державного телеканалу (2009-й рік)

_________________________________________________________________________________________________________

Адже можна було б це питання з Дніпропетровською та Криворізькою єпархіями, а також з Петро – Павлівським храмом вирішувати в братерській і мудрій формі, а не діями силових методів. Ох, як нам не вистачає цієї мудрості, та ще й Божої! Бо звикли ми рубати, як кажуть, з плеча, а не від душі і серця.
А в знак виправдання на Синоді УПЦ КП 13.05.2011-го року, була вигадана брехлива версія в мою адресу, що я, як мов, хотів перейти в Українську Автокефальну Православну Церкву. А що стосується привітань від державних і церковних діячів та інших високоповажних людей, які йшли на мою електронну пошту, було піднесено «енними» людьми «синодалам» УПЦ КП, що, як мов, вони вигадані моєю власною фантазією.
А ось, про захоплення храмів УПЦ Київського Патріархату Московським Патріархатом, пише Святійший Патріарх Київський і всієї Руси – України Філарет в своїй статті:
«Стосунки між УПЦ (МП) і УПЦ КП стають все більш напруженими». Це було надруковано зовсім недавно, 28.04.2012-го року на веб-сайті «РІСУ».
«Днями Глава УПЦ КП Патріарх Філарет заявив, що з приходом нової влади у нього намагаються відбирати храми. Першоієрарх запевняє, що випадків, коли храми переходять до Московського Патріархату, стає все більше і більше.
«У Рівненській області почали скликати населення і агітувати за перехід до Московського патріархату. В Одесі секретар прес-служби митрополита Володимира (?, невідомо, про яку особу йде мова) заявив, що треба Київський патріархат ліквідувати. Ми побудували храм в Макарові за гроші Київського патріархату. А вони переоформили цей храм на Московський», – розповів він, пише "Сегодня".
Схожа історія і в Яготині. Тут каменем спотикання став Троїцький собор. У 1800 роки його збудував гетьман Кирило Розумовський, в 1930-ті - зруйнували комуністи, в 1994 році взялася відновлювати держава, і 29 березня 2012 року так і не добудований собор перейшов на баланс місцевої влади. «Ми не тільки освячували це місце, а й давали гроші на відновлення храму, а тепер Московський патріархат хоче забрати його собі. І яготинська влада хотіла минулого тижня передати їм храм», – поскаржився Патріарх Філарет…» (стаття має своє продовження).

http://risu.org.ua/ua/index/all_news/confessional/interchurch_relations/47865/

________________________________________________________________________________________________________

Нажаль, в моєму названому Петро – Павлівському храмі м. Дніпропетровська протягом року єпископом Симеоном все ламалося і нищилась моя праця. І що саме неприємне для мене, так це те, що жодного разу не запитали моєї згоди в своїх варварських вчинках. Адже, власне мною на цей храм (пр. Свободи, 89) було вкладено сотні-сотні тисяч гривень, якщо не мільйони. Правду кажуть, що нищити і руйнувати легше, а ніж будувати. Адже єпископ Симеон на самому початку отримання Дніпропетровської єпархії УПЦ КП обіцяв у Києві, що він побудує великий кафедральний собор у м. Дніпропетровську, як і єпископ Тихон (Петранюк), який обіцяв побудувати собор у м. Луганську, але обікрав Київську Патріархію на 300 тисяч доларів і втік. Нажаль і один, і другий надурили «Київ» своїми обіцянками. Адже вірили їм у Києві, що вони, як молоді і «енергійні» люди покажуть свої творчі і фінансові сили. Нажаль, цього так і не відбулось, бо на Дніпропетровщині єпископ Симеон користувався творчими і матеріальними надбаннями Митрополита Адріана, а не за рахунок своїх «мудрих» праць і «безсонних» ночей.
Адже до Дніпропетровської єпархії постійно прибував із Тернополя рідний батько єпископа Симеона – протоієрей Анатолій Зінкевич, який не надавав своєму сину, єпископу Симеону, будучи старшою людиною, своїх мудрих порад. Навпаки, він підбурював свого сина, єпископа Симеона проти Митрополита Адріана, для якого Дніпропетровщина була і є рідною Батьківщиною. Він у Дніпропетровську має батьківське помешкання, оскільки тут він народився, навчався і паралельно служив своєму народові, як у Москві і по всьому Підмосков’ї, так і на Дніпропетровщині.



Про річний ювілей захоплення Петро - Павлівського собору у Дніпропетровську єпископом Симеоном (Зінкевичем)


Фото зліва направо: батько єпископа Симеона – прот. Анатолій Зінкевич та єпископ Симеон в центрі


_________________________________________________________________________________________________________

Про річний ювілей захоплення Петро - Павлівського собору у Дніпропетровську єпископом Симеоном (Зінкевичем)


Зліва батько єпископа Симеона – прот. Анатолій Зінкевич

_________________________________________________________________________________________________________

Про річний ювілей захоплення Петро - Павлівського собору у Дніпропетровську єпископом Симеоном (Зінкевичем)


Постійна парафіянка Петро – Павлівського храму Ганна Павлівна читає свого традиційного вірша єпископу Симеону в день його народження, якого вона читала і Митрополиту Адріану. На фоні центрального іконостасу. Ліворуч - пані Марія, співачка нижнього хору.

_________________________________________________________________________________________________________

Про річний ювілей захоплення Петро - Павлівського собору у Дніпропетровську єпископом Симеоном (Зінкевичем)


З права на ліво: єпископ Симеон, секретар Дніпропетровської єпархії прот. Віталій Лопушанський та прот. Василь Юнак


_________________________________________________________________________________________________________

Ось чому мені було сотні разів приємно отримати від Вас, як від свого губернатора моєї Дніпропетровської батьківщини такого чудового листа, де Ви згадали всіх будівників Дніпропетровської області, не тільки цивільних, але й духовних.
Ваша праця у якості Голови Дніпропетровської облдержадміністрації є непохитною. Ви, в свої молоді роки стільки вже зробили по всій Дніпропетровщині і, стільки ж Ви ще зробите на цій святій землі. Але вороги не сплять. Їм заздрісно, що Ви є невтомний борець і працівник на ниві своєї області. Невипадково кажуть, що яблуко не далеко падає від яблуні. Я маю на увазі, Вашого тата – Юрія Григоровича Вілкула, який є відданою людиною своїй справі на користь міста Кривого Рогу і всій Дніпропетровщині.
Я дуже хвилювався за Вас в той час, коли у Дніпропетровську якась зла сила хотіла підірвати Ваш авторитет, використовуючи терактні методи. Але, Господь знає своїх помічників і чесних трударів на Ниві Божій, оскільки Ви є релігійною людиною і Вам Бог у всьому допомагає і буде допомагати.
Тож, нехай Господь Всемилостивий оберігає Вас, Вашу родину, Ваших друзів і співпрацівників на Многії і Благії Літа!

З глибокою пошаною до Вас - .................................................................................................Адріан,
Митрополит Московсько – Богородський


_____________________________________________________________________________________________________________

Сайт «Волинь пост» ПРО ІНТЕРВ`Ю ЇХ КОРЕСПОНДЕНТА З АРХІЄПИСКОПОМ ВОЛИНСЬКИМ І ЛУЦЬКИМ МИХАЙЛОМ 02.02.2012-го року.
http://www.volynpost.com/articles/38-arhiiepyskop-myhail-yakscho-sviaschenyk-vygliadatyme-ubogo--vid-nogo-mozhut-vidvernutysia


ЛЮДЯМ, ЯКІ ЗАЗДРЯТЬ, РАДЖУ САМИМ СТАТИ СВЯЩЕНИКАМИ І ЇЗДИТИ НА ДОРОГИХ АВТОМОБІЛЯХ. АЛЕ ТАКИХ БАЖАЮЧИХ ЧОМУСЬ МАЛО...
02.02.2012

Про річний ювілей захоплення Петро - Павлівського собору у Дніпропетровську єпископом Симеоном (Зінкевичем)


Це інтерв’ю Владики Волинського і Луцького Михайла (Зінкевича), який є рідним дядьком єпископа Симеона та рідним братом прот. Анатолія Зінкевича в чомусь схоже на постійні висловлювання про дорогі автомобілі та матеріальні блага намісника Києво – Печерської Лаври Митрополита Павла (Лебідь), родом зі Львова. Зайдіть зараз до трапезного храму Києво – Печерської Лаври і Вам стане болісно і соромно за таких духовних керівників, яким є сучасний намісник Лаври.
Але проти Митрополита Михайла (Зінкевича) у мене немає претензій, бо він мені, особливо в моїй присутності, ніколи не сказав поганого слова в мою адресу. Хоча його студенти приймали активну участь 13-го травня 2011-го року у захопленні Петро – Павлівського храму у м. Дніпропетровську.

…………………………………………………………………………………………...........
Інтерв’ю

В більшості все те, що має священнослужитель, дароване йому кимось з його пастви. Чи це автомобіль, чи квартира, чи вілла в США, чи мобілка.

(показує свій iPhone) Це мені даровано. Я можу назвати прізвище, ім’я і по -батькові цієї людини. І що – я маю цю річ викинути і сказати: не хочу, бо мене в жадібності звинуватять? Як треба повестися?

Питання: - Вибачте, переб’ю. Я трохи про інше хотів поговорити. Не так про причини появи у священиків дорогих речей, як про те, що ця розкіш відвертає людей від Церкви. А значить – і можливості прийти до Бога. Чи не допоможе справі спасіння відмова священиків від показної розкоші?

- Не допоможе. Якщо священик буде ходити в подертому підряснику, буде їздити на велосипеді, буде жити в убогій хаті – від нього відвернуться і скажуть, що він БОМЖ. Бо кому потрібен обдертий священик?

Питання: - Це ви просто іншу крайність назвали…

Відповідь: - Так. Друга крайність – якщо він буде їздити на «Лексусі», мати свій приватний будинок з басейном – люди теж мабуть не будуть ходити до церкви. Все одно люди щось знайдуть: або він бомж, або він багатий.

Питання:- Мова скоріше не про конкретних, «рядових» священиків. А про керівників церковних. Вашого рівня. Ви уособлюєте собою всю Церкву на Волині, ваш портрет в храмах висить, вас цитують, за вас моляться під час Літургії. І водночас вас бачать на «Крайслері» і з престижним телефоном…

Автомобіль? Він не куплений за гроші, зібрані з таці, куди жертвують люди. Це не забрані в дітей-сиріт, які повмирали з голоду у той час, як я їздив на великому автомобілі. Це кошти, які дали симпатики Церви. Вони кажуть: вам потрібен гарний автомобіль. А скільки він коштує? А ми вам допоможемо. І вони взяли скинулися – і ми купили автомобіль. Що тут поганого? Я їжджу на автомобілі, який мені зручний для пересування. В дорозі я проводжу дуже багато часу – я весь час або сиджу, або їду. І в «Ланосі» так багато їздити було б дуже складно. По вартості цей автомобіль не більший, ніж у великої частини керівників навіть рядових. Тут предмету розкоші такого надмірного немає. Але можна назвати це предметом заздрощів.

Ще одне. Я хочу побачити велику чергу таких бажаючих вступити у Волинську православну богословську академію. Черги нема.
Хочу побачити конкурс. А його сьогодні нема. Тому те, що говорять, – це заздрість. А основою заздрості є гріх.

ЯКА ГРОМАДА - ТАКИЙ І СВЯЩЕНИК. ТОМУ СВЯЩЕНИКИ ЧАСТО БУВАЮТЬ І П'ЯНИЦЯМИ І РОЗПУСНИКАМИ


Інтерв’ю брав кореспондент веб-сайту: «Волинь пост», який розміщений в цьому листі.


 

Hosting Ukraine

 

@ 2011 Прес-центр Богородської єпархії