Головна: - e-mail: mitropolet@mail.ru - http: //eparhija.com.ua - Skype: mitropolet


Категорії Новин


Новини

Керуючий Єпархією


Богородська єпархія УПЦ


Медіа

Документи

Газета


Проповіді і проповідники


Календар богослужінь


Контакти


Молитва



Голодомор та геноцид в радянські часи з відеофільмами



Українські історичні та народні трагедійні пісні і думи



Українські історичні думи козацької доби з відеофільмами



П'єси та спектаклі художнього та комедійного змісту з відеофільмами


 

У вигляді календаря

«    січня 2020    »
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

У вигляді списку

Грудень 2019 (2)
Червень 2019 (3)
Березень 2019 (5)
Лютий 2019 (3)
Січень 2019 (1)
Квітня 2018 (2)
 

 

Hosting Ukraine

 

Богородська єпархія УПЦ КП » Новини » Богородської єпархії » Привітання Митрополита Адріана, направлене митрофорному протоієрею Володимиру Медведю із м. Рівного

Привітання Митрополита Адріана, направлене митрофорному протоієрею Володимиру Медведю із м. Рівного

Автор: mitropolit от 30-07-2012, 22:51
27-28 липня 2012-го року

Щире вітання направлене відомому українському богослову і проповіднику на Рівненщині, митрофорному протоієрею Володимиру Медведю

Привітання Митрополита Адріана, направлене митрофорному протоієрею Володимиру Медведю із м. Рівного
Скільки живе на білому світі Пастир Божий, пастух овець православних? Очевидно доти, поки він є при храмі священнослужителем, чи й дома, коли йому вже 80-т, а той цілих 90-то років від народження, але до якого люди йдуть і линуть, щоб послухати мудре слово, настанови та Слово Боже.
Так, сьогодні Рівненщина і Дніпропетровщина шанує день Ангела і день народження знаменитого проповідника і вченого богослова, духовного батька і порадника – митрофорного протоієрея Володимира Медведя, який ще у часи Йосифа Сталіна закінчив Волинську духовну семінарію у 1950-му році та при Микиті Хрущові Ленінградську Духовну Академію у 1958-му році, в яких навчався на денних відділах.

Привітання Митрополита Адріана, направлене митрофорному протоієрею Володимиру Медведю із м. Рівного
Адже, ще перебуваючи на військовій службі під час ВВВ, майбутній семінарист і академіст пообіцяв Господу, що, якщо він виживе на війні, то обов`язково стане священиком.

Привітання Митрополита Адріана, направлене митрофорному протоієрею Володимиру Медведю із м. Рівного

Народився майбутній світильник Божий 27-го липня 1922-го року, хоча документально вважається, що він з 1923-го.
Тому зараз, 27.07. 2012-го року отцю Володимиру виповнилось 90-то років з Дня його народження.
Після закінчення Духовної семінарії та його одруження, отець Володимир звершував богослужіння на Рівненщині, хоча народився він на своїй древній Холмській землі, яка після ВВВ була захоплена Польщею. А після завершення Ленінградської духовної академії у 1958-му році, отець Володимир отримав призначення до міста Дніпропетровська, де своїм ліричним теноровим голосом славив Бога, а в щирих українських піснях та колядках він прославляв великий український працьовитий народ, його історію та його славну минувшину.


Привітання Митрополита Адріана, направлене митрофорному протоієрею Володимиру Медведю із м. Рівного


Пам`ятаю себе, як я тільки що закінчив 8-м класів, зі своєю тіткою Христиною пішов до Свято – Троїцького собору у Дніпропетровську, щоб послухати його проповіді та наставлення під час сповіді.
І ось, в один із недільних днів, ми підійшли до нього й сказали йому, щоб він благословив мене, у 15-ти літньому віці, до якогось чоловічого монастиря, щоб отримати можливість поступити потім до Духовної семінарії, оскільки комуністично – атеїстична влада контролювала духовні учбові заклади та абітурієнтів, які бажали поступити до них.
Але він тут же грізно відповів: «Хлопче! Який може бути монастир в твоєму віці? Йди до дому і продовжуй навчання в своїй середній школі. А потім знову прийдеш».
Через декілька років, я знову потрапив до нього на сповідь, щоб все ж таки отримати благословення на навчання в Духовній семінарії. Але він сказав, що «…тебе все рівно заберуть із семінарії до армії. Тому, спочатку відслужи, а потім буде видно».

Привітання Митрополита Адріана, направлене митрофорному протоієрею Володимиру Медведю із м. Рівного
Преподобний Кукша Одеський був духовним батьком і наставником дніпропетровського протоієрея отця Володимира Медведя.


Нажаль, хрущовські безбожні роки, які були подібними до сталінських репресій, зробили свою злу справу. Свято – Троїцький собор був «очищений» від свідомих богословів з вищою освітою й тому, отець Володимир був викинутий взагалі із Церкви. Це було при єпископі Іоасафі (родом із Смоленщини), яким КГБ - КДБ маніпулював, як їм самим хотілося. Тому після того, як цей єпископ зачинив біля 400-та храмів у Дніпропетровській єпархії, його перевели до Вінницької, де він мав ще більший «успіх», за що й був «нагороджений» званням екзарха України РПЦ МП, ставши Митрополитом Київським і Галицьким, Екзархом всієї України.

Іоасаф (Лелюхін) Митрополит Київський і Галицький, екзарх України
30 березня 1964 — 24 квітня 1966
Церква: УПЦ МП
Попередник: Іоанн (Соколов)
Архієпископ Вінницький і Брацлавський
14 серпня 1961 — 29 березня 1964
Церква: УПЦ МП
Попередник: Симон (Івановський)
Наступник: Аліпій (Хотовицький)
Єпископ Дніпропетровський і Запорізький
21 травня 1959 — 13 серпня 1961
Церква: УПЦ МП
Єпископ Сумський і Охтирський
17 серпня 1958 — 20 травня 1959
Церква: УПЦ МП
Ім'я при народженні: Лелюхін Віталій Михайлович
Народження: 28 квітня 1903
Смерть: 24 квітня 1966
Прийняття чернецтва: 1958
Єпископська хіротонія: 17

Привітання Митрополита Адріана, направлене митрофорному протоієрею Володимиру Медведю із м. Рівного
Ось в яких умовах існував отець Володимир на Дніпропетровщині.
Але, оскільки він був і є сильною і мужньою людиною, він вирішив поїхати до Москви, щоб там знайти релігійну «правду». В одній із розмов з чиновниками Управління по релігійним питанням СРСР у нього запитали, хто ж Вас скинув із собору? Він заявив, що Заєць з’їв Медведя. Весь кабінет, в якому сиділо біля 20-ти службовців, реготали і сміялися від почутого. Та хіба ж може заєць з’їсти медведя? Але потім, коли всі заспокоїлись, він роз’яснив, що Заєць, по імені Володимир, родом з Львівщини, був теж священиком із Свято – Троїцького собору м. Дніпропетровська, та тільки без жодної освіти. Але, щоб отримати для себе впевнене місце в соборі, він, тобто Заєць, за порадою уповноваженого у справах релігій Дніпропетровської області вирішив написати «скаргу» на отця Володимира Медведя, щоб його прибрали звідтіля.
Слава Богу, «Москва» допомогла отцю Володимиру у його влаштуванні. Йому надали місце богослужіння у Дніпропетровську, але ганяли його по всіх храмах цього міста.
Я ж в свою чергу, з благословення отця Володимира, після закінчення військової служби у 1967-му році закінчив навчання у Дніпропетровському музично – педагогічному училищі, а потім у 1973-му році завершив навчання у Київському педагогічному інституті ім. М. Горького (нині Педагогічний університет ім. М. Драгоманова).
Таким чином, при нових зустрічах після навчання в інституті на одному із богослужінь в храмі святих трьох святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Золотоустого (що на мікрорайоні Старе Клочко), отець Володимир Медвідь сказав: «Ось тільки тепер я тебе благословляю на навчання в Духовні семінарії і в Духовні академії».
Доречі, благословення на навчання в духовних учбових закладах я отримав влітку 1973-го року і у Митрополита Київського і Галицького, Екзарха всієї України Філарета, який сказав мені, щоб я закінчив земне викладацьке життя, а йшов туди, куди лине моя душа і серце. І ще додав, що після П. Ю. Шелеста прибув із Москви В. В. Щербицький, при якому ти будеш писати не учбові та про види мистецтв книги, а будеш воду товкти у ступі і переливати її з пустого в порожнє.
Так я й поступив. У 1982-му році закінчив Ленінградську духовну семінарію, а в 1988-му ювілейному році Московську духовну академію.
Після цього я був призначений Патріархом Московським Пименом (РПЦ МП) та Митрополитом Крутицьким і Коломенським Ювеналієм у місто ближнього Підмосковья, Ногінськ, у якості благочинного і настоятеля напівзруйнованого Богоявленського собору в цьому місті.
Але із завершенням існування СССР та його розпадом, Україна стала вільною, незалежною суверенною державою.
Тому, зі своїм переходом до УПЦ Київського Патріархату я став єпископом (нині Митрополит) Дніпропетровським і Запорізьким (Україна) та Московсько – Богородським (Росія), після чого, протягом 5-ти років, РПЦ МП відкрила проти нас судову справу про повернення Богоявленського собору з комплексом будівель на його території, Московським Патріархатом на чолі з екс-мером Москви, Юрієм Лужковим (Кац). Адже нашими силами був відновлений собор, а також на його території ми побудували 10-ть двох і трьох поверхових цегляних будинків, в яких розмістили середню загальноосвітню Православну гімназію, Ліцей мистецтв, безкоштовний медпункт, три благодійницьких їдалень, в яких щодня годувалося від 500-т до 1000-ча чоловік, а також великий читальний зал з бібліотекою.


Привітання Митрополита Адріана, направлене митрофорному протоієрею Володимиру Медведю із м. Рівного


Богоявленський собор з комплексом будівель у м. Ногінську, що було відновлено і заново побудовано Митрополитом Адріаном протягом 1989-1997-й років


Привітання Митрополита Адріана, направлене митрофорному протоієрею Володимиру Медведю із м. Рівного
Таким чином, завдяки істинному пастирству отця Володимира Медведя, я отримав і вищу державну освіту, і вищу богословську, не говорячи про те, що отець Володимир надавав великої уваги моєму поколінню, даючи нам політичні, національні та історичні знання про нашу любу Україну.
Тому, завдяки йому, отцю Володимиру, я і багато із нас студентів та дорослих свідомих українців, стали національними і церковно – богословськими людьми.
Але отця Володимира манила мала Батьківщина з Дніпропетровщини на Рівненщину, і у 1978-му році, він продовжував своє пастирське послушання у якості настоятеля собору Воскресіння Христового у місті Рівне.


Та тільки фізична неміч зробила свою справу. Він змушений був залишити собор і постійно жити вдома, приймаючи необхідні ліки для підкріплення свого здоров`я.
Тому й запитую я у сучасного духовенства Рівненської єпархії УПЦ Київського Патріархату: чи пам`ятають вони такого митрофорного протоієрея отця Володимира Медведя, який все своє свідоме життя віддав Церкві Божій і людям України, одночасно, не забуваючи й про свою рідну Холмщину, яка стала полоненою польським режимом з її відомою Холмською іконою Божої Матері?



Привітання Митрополита Адріана, направлене митрофорному протоієрею Володимиру Медведю із м. Рівного
Нехай же Господь Всемилостивий і Мати Божа дарують йому ще багато років життя на користь нашої рідної Помісної УПЦ Київського Патріархату і нашій Українській Вітчизні на Многії і Благії Літа.
Дорогі отці, брати і сестри у Христі! Не залиште в одиноцтві отця Володимира Медведя. Допоможіть йому і духовно, і матеріально, оскільки він в своєму 90-літньому віці залишився один після смерті дружини - добродійки, хоча і є в нього добрий племінник по імені Олександр з дружиною Лідою. Але племінник отця Володимира дуже тяжко хворий.


Зі щирою повагою до Вас – Адріан,
Митрополит Московський і Богородський


_____________________________________________________________________________________________________

Сповіщаємо вам адресу отця Володимира Медведя.

Україна, 330024. м. Рівне – 24, вулиця Дунайська, буд. 13.
Його домашній телефон: +38 (036) 268 – 31 – 61.

До цього листа додаються фотокартки за участю митрофорного протоієрея отця Володимира та стаття Рівненської єпархії УПЦ КП про зустріч вихованців Рівненської духовної семінарії зі старійшим та з одним із самих освічених священнослужителів – протоієреєм отцем Володимиром Медвідь.
Нажаль, в розміщеному розділі не відмічене число, рік і при якому правлячому архієреєві це відбувалось.




_____________________________________________________________________________________________________

Привітання Митрополита Адріана, направлене митрофорному протоієрею Володимиру Медведю із м. Рівного


Зустріч вихованців РДС з найстаршим кліриком єпархії


17 вересня цього року в приміщені Рівненської Духовної Семінарії відбулася зустріч з тим, чий священичий шлях сягає більше 50 років. Залишилося їх не багато, найбільш шанованих, талановитих, освітчених. Це син Холмщини, митр. прот. кандидат Богослів’я, о. Володимир Медвідь, який є почесним настоятелем Свято-Воскресенського кафедрального собору м. Рівне.
Народився о. Володимир 28 липня 1923р. в селі Жмудь на Холмщині, де і пройшли його дитячі роки. З юних літ, він разом зі своєю бабусею ходив до храму. Господь обдарував його чудовим голосом, яким він прославляв Його співаючи в церковному хорі. У школі Володимир був відмінником, оскільки всі його молоді літа були посвячені лише науці. Він розумів, що лише вчена людина може принести велику користь рідному українському народов.
Та щастя не довго супроводжувало його сім’ю. Перед св. Пасхою, насильно в 1945р. його батьків депортували, а сам Володимир в цей час був мобілізований у Перший Український фронт, і проливав кров за чужі інтереси. Він не думав що повернеться додому, до рідної домівки і не застане там батьків. Серце розривалося від болю, коли його на порозі рідної хати зустрів незнайомий поляк і повідомив, що його батьки виїхали до Росії. Закрита була і рідна церква в селі, в якій він не пропускав жодної служби. Тільки сильна віра та заступництво Божої Матері не раз оберігали його: і на фронті, і після війни.
Після демобілізації в 1946 р. він вступив у Львівський медінститут. Але вчитись не прийшлось тут, бо потрібно було вступати в комсомол, та відректись від Бога, через що він і покинув цей навчальний заклад. Повертаючись зі Львова Володимир зустрів незнайомого дідуся, який сповістив його про відкриття у Луцьку Духовної Семінарії. Володимир твердо вирішив вступати туди,і в 1950 р. він її закінчив. 4 жовтня 1950р. він був висвячений в сан диякона, 11 листопада цьго ж року – в сан пресвітера.
Спочатку о.Володимир служив у Свято-Воскресенському кафедральному соборі м.Рівне, а згодом у Свято - Покровській церкві с. Золотіїв, Рівненського р-ну. В 1954 р. о. Володимир вступив в Ленінградську Духовну Академію, після закінчення якої 20 років прослужив у м. Дніпропетровськ. Проте у 1980р. він знову повернувся на Рівненщину. Всі роки навчання і служіння він проповідував Слово Боже. Його любили, шанували, поважали. Його слово доходило до серця кожного віруючого парафіянина.
Багато хорошого розповів о.Володимир на зустрічі із студентами Рівненської Духовної Семінарії. Його слухали з величезним захопленням, давали йому запитання. Особливо зацікавила студентів зустріч о.Володимира з митр.Іларіоном (Огієнком), який подарував йому Біблію. Також цікавою була розповідь о. Володимира про явлення Божої Матері, коли він був на фронті.
В кінці зустрічі з подякою виступив в.о ректора РДС, кандидат богослів’я свящ. Віталій Лотоцький, який подякував о.Володимиру за цікаву зустріч. Зокрема він сказав “Ви є чудовим вчителем, виховотелем, проповідником Слова Божого, наставником для нас священиків та семінаристів. У вас є чому навчитися. Ми всі з трепетом в душі слухали ваші настанови, повчання, любові до України та його народу, тому нехай Всемилостивий Господь обдарує вас міцним здоров’ям і всіма духовними та тілесними щедротами. Нехай Господь продовжить ваші роки, а ми раді зустрічатися з вами частіше. Ясного неба, безхмарних днів на многії літа!”
Після закінчення зустрічі всі семінаристи та викладачі сфотографувались на згадку про цю чудову зустріч.

В. Д. Кундюк бібліотекар РДС





Привітання Митрополита Адріана, направлене митрофорному протоієрею Володимиру Медведю із м. Рівного



Привітання Митрополита Адріана, направлене митрофорному протоієрею Володимиру Медведю із м. Рівного



 

Hosting Ukraine

 

@ 2011 Прес-центр Богородської єпархії