Хто переможе в Україні: "Євромайдан чи олігархи і корупціонери?"
В газеті Богородської єпархії (Москва, Московська область та регіони РФ): «Наша Церква - Київський Патріархат» розміщена стаття Митрополита Адріана "Хто переможе у Києві: "Євромайдан чи олігархи і корупціонери?" В ній автор наводить висловлення відомих церковних і громадських діячів про цю проблему.
І так, він пише, що Євромайдан існує більше одного місяця. Здавалось, що така мільйонна маса людей, яка збиралась і до цього часу збирається на Майдані у Києві, повинна була зрушити свідомість і совість сучасних керівників Україною, а вона у них мовчить, а замість неї розпускають свої криваві руки по всій нашій державі, щоб заспокоїти те суспільство, яке їх обирало і віддало їм себе, щоб спокійно спати, навчатись, працювати і жити по-людськи і по-європейським стандартам.
Але євромайданівці і весь український народ, без членів діаспори інших народів в Україні, глибоко помилилися, як це було й в інші роки «незалежності» України.
Ми не говоримо про епоху Л.М. Кравчука та Л.Д. Кучми, яка була ще в пострадянський час, а вже беремо роки 2004-2010-й, коли київський Майдан на руках виніс і поставив собі керівників української держави: Президента України В.А. Ющенка та Прем’єр – міністра Ю.В. Тимошенко.
І що ж, всі п’ять років вони тільки й воювали між собою. Адже Європа і весь світ повірили українському народу, на що він здатний. Їх обох у всіх країнах зустрічали, як велетнів українського народу. Але ці «велетні» все більше й більше дратували українське суспільство своїми кар’єрними повноваженнями.
Адже Ю.В. Тимошенко була Прем’єр – міністром, тобто господарником в Україні. Але їй було мало цього, вона хотіла стати Президентом України, чому завжди «підсідала» діючого Президента.
І ким вона стала? Всім зараз відомо, що вона опинилась у в’язниці, а Україною стали знову керувати чужинці і безсовісні люди, не говорячи про таких міністрів України, як міністр освіти Д. Табачник, який крає всю історію України і доповнює свої проросійські теми, щоб український народ забув про себе, про своїх предків, які завжди боролися за незалежність своєї Української Держави.
Уявіть собі, що для українського народу татаро - монгольське нашестя було загарбницьким і кровопролитним, а сучасні політики і державники Росії вважають татаро – монгольський період як час Золотої Орди.
Тому, хто є для цих українських «міністрів» - український народ? Бидло, козли і хохли, хоча багатство цього народу вони продовжують присвоювати для свого власного багатомільярдного життя за якихось 10-20-ть років, після чого бідняки в Україні виросли в сто разів, а корупціонери, криміналітет та олігархи збільшились в рази в сотнях мільярдів американських доларів.
І що ж. Здається досить знущатися над українським народом: над дітьми дошкільного віку, школярами, студентами, робітниками і вченими людьми. Але не так сталося. Щоб «попрощатись» із сучасною владою, потрібні лідери із середовища українського народу. А їх немає. Вони ще не народилися. Бо вони з’являться тільки через сто років після роковин голодомору в Україні 1932-1933-го, тобто після 2032-2033-го років.
Є декілька лідерів, які окрім гасел ні на що не здібні. Вони не вміють за собою повести народ, але не на бійку з «беркутівцями» та «омонівцями», а до ООН, США, Євросоюзу і навіть до НАТО та до інших світових структур, які змогли б допомогти дієво, а не на словах у справі вимог і надій Євромайдану у входженні до Євросоюзу.
Треба нагадати, що 03.12.2013-го року у Києві зібралися три попередні Президенти України: Л.М. Кравчук, Л.Д. Кучма і В.А. Ющенко, щоб разом вплинути на сучасного Президента України В.Ф. Януковича, який зобов’язаний прислуховуватися до голосу свого ж народу, але не діаспори в Україні, а українського, корінного народу про проблеми, які існують в сучасній Україні. І що ж відбулось потім? Зовсім нічого.
Недавно Святійший Патріарх Київський Філарет ще раз закликав членів київського Євромайдану стояти до кінця. Це дуже необхідний крок до нашої загальної перемоги. Але, чи встоять ці національні герої на Майдані в морози, в холодні погоди, під дощем і в хуртовину, коли кати українського народу залишаються на своїх провладних місцях. Вони є глухими, німими і сліпими до проблем українського людства.
І навпаки, у керівників опозиційних сил не вистачає мудрості й державницьких знань, щоб далі повести українців до перемоги над злом.
Один каже, що герої УПА, УНА-УНСО та інші національно-визвольні діячі України не є його героями. Інший тільки й бавиться словами «банду геть», а третій, четвертий, п’ятий і так далі злякалися сучасної влади, а певне число українців розчароване в них і перестало довіряти їм своє буття в Україні.
А хто ж тоді для України Герої, як не С. Бандера, Р. Шухевич та інші? Чому ж для Росії Ленін і Сталін є героями, які десятками мільйонів знищили не тільки українців, але й росіян та інші народи СРСР?
Навіть їх помічники допомагають підливати нафти до меду. Наприклад, зовсім недавно пані Ірина Фаріон, така розумна і національна жінка, у місті Дрогобич, на Львівщині, під час мітингу критикувала знамениту співачку, теж львів’янку, Руслану Лижичко за те, що вона погано говорить на трибуні Євромайдану про політиків з прапорами. Адже все це бачить вся Україна й світ на 5-му телеканалі, забуваючи, що Руслана не залишає Єромайдан ні в мороз, ні в дощ своїх однодумців в боротьбі за справедливість і волю України та її народу. Тоді як, 44-ри мільйонів українського населення сплять своєчасно, в теплі і зо всіма умовами.
Тому, Євромайдан повинен висунути своїх лідерів: стійких, розумних, відважних, не плітників і не словоблудників, а високо вчених, свідомих національних діячів - державників, які розбираються в законах України і в силі її Конституції, щоб мирним шляхом досягти мети Євромайдану й жити по європейським законам. До речі, у Києві був ще один, так званий «майдан» у Маріїнському парку, в якому його «активісти» залишили після себе великі гори сміття і всякої всячини. І що ж ми бачимо далі? Наш один із найкращих депутатів Верховної Ради Андрій Парубій організував людей для наведення в ньому порядку. А чому б не залишити все те брудне й покинуте у парку антимайданом для пам’яті, щоб всі бачили їх культуру і поведінку. Адже навіть член «Партії Регіонів» Ганна Герман заявила, що в цьому парку зібралась українська еліта, а на Євромайдані – одні безробітні українці.
Бо деякі колишні керівники 2005-2010-ть років себе вже проявили й показали, на що вони були здібні тоді у свій час. А що вони зможуть зробити зараз?
Але видно, що в Україні своїми силами український народ не переможе. Потрібне світове втручання, але не зі зброєю, а з мудрістю і християнською любов’ю.
Адже був час, коли В.Ф. Янукович зобов’язав всіх членів своєї «Партії регіонів» вступити до Євросоюзу, не говорячи про своїх владоможців, які йому підлеглі. Але в цей час не вистачило мудрості у керівництва Євросоюзу. Вони не очікували від В.Ф. Януковича зворотних рішень. Ці європейці надіялись, що для українського народу і України досить змін в її законах і особливо у звільненні Ю.В. Тимошенко із в’язниці, щоб прийняти Україну до ЄС. Хоч для сучасної влади це була «бомбою», щоб зрозуміти майбутнє своєї долі, яка залежить від дій Ю.В. Тимошенко. Тому, хіба ж не було зрозуміло двом представникам Євросоюзу: екс-Президенту Польщі Олександру Кваснєвському та екс-Президенту Європарламенту Пету Коксу, що для України саме головне було тоді прийняти її до Євросоюзу, а потім тільки при входженні до неї можна було «ліпити» що завгодно, в тому числі і вимоги до свого підлеглого Президента України В.Ф. Януковича про звільнення Ю.В. Тимошенко на свободу.
Та й сліпота сучасного керівництва Україною закрила їм очі в той час, коли члени Євросоюзу пропонували йому відпустити Юлю на одне тільки лікування до Німеччини, і не більше.
Хоча, як видно з політики Європи і США, що Україна зі своїм чесним, вольовим українським народом їм не потрібна. Їм потрібні раби і слухняні «людці», а не ті, подібні грекам, які до цього часу воюють зі своїми корупціонерами та олігархами. Бо вони отримують в банках Євросоюзу мільярди кредитів, а не направляють кошти на користь свого народу, продовжуючи його душити й давити, як поганський народ. Адже Євросоюз все це бачить і не вживає ніяких заходів, щоб греків заспокоїти і забезпечити їх європейськими правами, а обманщиків цього народу: олігархів та корупціонерів поставити в рамки європейських прав і законів.
Так буде й з войовничими, вимогливими і сильними українцями, які стануть на шлях нещасних греків.
Де ж шукати древньому українському народу притулок для себе? У митному імперському союзі Україна вже була, будучи затягнутою до Росії ще при Гетьмані Богдані Хмельницькому, у 1654-му році, над якою знущалися російські царі і цариці: Петро І, Анна Іванівна, Катерина ІІ і особливо, більшовицькі кати, які знищили 20 мільйонів кращого люду українського народу в штучному голодоморі-геноциді та в сибірському ГУЛАЗі.
Ось чому український національний народ повинен пам’ятати: яким чином регіони сходу, півдня і Криму України стали проросійськими? Бо у 20-ті - 50-ті роки ХХ-го століття в ці частини України, де українців було знищено, а з Росії, з Середньої Азії та випущених із в’язниць з представниками інших народів, було направлено до названих регіонів України, щоб закрити назавжди роти українцям, будучи корінному населенню своєї любої держави – України, зобов’язавши його назавжди забути про її славу, гідність та її історію.
А тут, ці «роти» українського народу не так швидко можна закрити, особливо на майданах обласних і районних центрів України, не говорячи про Євромайдан у Києві, де «Беркут» з російськими «ОМОНівцями» не змогли розправитися з господарями української Вітчизни. Бо потрібні в наш еволюційний і демократичний час інші підходи і рішення, оскільки силою вже не знищиш волю і свободу українського народу, а тільки чесним, прозорим і братерським діалогом, нагадуючи постійно самим собі, що сучасна влада стала владою України тому, що її обрав український народ.
Тому США і Європа, якщо вони є дійсними друзями України і демократичними державами, повинні і навіть зобов’язані стати поряд з українцями на Євромайдані і на майданах по всій Україні й допомагати їм вийти з цієї складної ситуації, щоб чим швидше Україна вступила до Європейського Союзу, а жила, як і всі цивілізовані країни !
Митрополит Богородський Адріан