Від редакції:
Ми вражені і приголомшені розвитком подій навколо Митрополита Богородського Адріана. Ми добре знаємо Владику як подвижника Української Православної Церкви КП у Росії, як розбудовника українських парафій та благочинних організацій у Ногінську. У драматичні дні жовтня 1997 року, коли 100 п'яних ОМОНівця вдерлися на територію Богоявленського собору, архиєпископ Адріан (Старіна) був разом з парафіянами, захищав своїх вірних від репресій, при цьому сам фізично постраждав. Після цього Митрополит Адріан подвижницьки продовжує до цього часу служити у Свято-Троїцькому храмі у Ногінську (колишньому будинку казарми).
Нам також добре відома активна робота Митрополита Адріана по розбудові парафій УПЦ КП у Дніпропетровську та області. З 1994 року до цього часу під керівництвом Владики кількість парафій УПЦ КП зросла з 7 до 217. Миторполит Адріан фактично відбудував кафедральний собор Дніпропетровська - Петро-Павлівський собор, для чого зібрав фінанси у діаспорі.
Ми не віримо що Митрополит Адріан, який так багато зробив для розвитку Українського Православ'я в рамках саме УПЦ КП, раптом вирішив змінити юрисдикцію. Для цього також є підтвердженням лист для преси предстоятеля УАПЦ Митрополита Мефодія. Також важко повірити що Владика Адріан свідомо підробляв і публікував листи офіційних осіб держави. Вдумаємося, чого ж можна досягнути таким методом, якщо мова іде про дорослих людей в своєму розумі? Очевидно що всі звинувачення Синоду щодо Митрополита Адріана є надуманими.
Загалом, процедура зміни статусу і титулу Митрополита Адріана носить явно несправедливий надуманий характер і не прикрашає керівництво УПЦ КП. Очевидно комусь захотілося скористатися плодами жертовної праці Владики і отримати під контроль вже розбудовану перспективну єпархію (абсолютно аналогічно в 1997 році Митрополит Ювеналій намагався поставити настоятелем у Ногінську свого племінника, з чого і розпочався Ногінський конфлікт). Нині за Владикою Синод залишив єдиний храм у Ногінську (Московська обл.), де парафіяни навіть не мають офіційних прав на володіння приміщенням і живуть в постійному страху виселення і репресій. Чи таку дяку заслужив дорогий нам у Росії Митрополит Адріан своєю посвятою і служінням? Цікаво, а хто із членів Синоду сам погодився б поїхати працювати у Росію?
Ми надаємо Митрополиту Адріану нашу підтримку і висловлюємо щиру повагу до нього. У важку хвилину українці-патріоти Росії вітають Вас, дорогий Владико, і завжди чекають на Вас як брати у Христі!
Слава Ісусу Христу!
Додаткові лінки:
http://kobza.com.ua/content/view/573/34/