Його Святості, Святійшому Філарету Патріарху Київському і всієї Руси – України
ВАША СВЯТІСТЬ!
Прийміть моє щире вітання з великим святом Різдва Христового. Бажаю Вам від всієї душі і серця ще багато років прожити й про керувати своєю, яку Ви так мудро утворили, а тепер вона є й нашою Всеукраїнською Православною Церквою з центром у Києві. За ці 25-ть років незалежності УПЦ Київського Патріархату, Ви надихнули й укріпили її своїм адміністративним досвідом, великими богословськими і державницькими знаннями. Ви виховали у ХХ-му столітті кращих пастирів і архіпастирів, які майже без винятку підтримали Вас восени 1991 року на Помісному Соборі, як Предстоятеля Української Православної Церкви в утворенні єдиної в Україні незалежної УПЦ. Тепер же й у ХХІ-му столітті Ви виростили декілька десятків молодих архієреїв, які є Вашими справжніми й відданими єдиній справі у завершенні будівництва міцного й нерукотворного тіла Христового.
Слава Богу, що Ви не стали Патріархом Московським, оскільки Сам Бог на це Вас не благословив, бо Ви очолили свою рідну Православну Церкву на землі своєї Батьківщини.
Тому зараз немає ніяких політичних і державницьких сил, які змогли б побороти схему Вашої благодатної Церкви, до якої належимо й ми, недостойні архієреї і духовенство. Бо в ній все побудовано, в якійсь мірі, по зразку інших Помісних Православних Церков, які виборювали свою самостійність і незалежність протягом історичних століть кінця першого й початку другого тисячоліття.
Тож нехай Господь Всемилостивий й надалі укріплює Ваші фізичні і духовні сили для отримання Томоса від Вселенської Церкви та від Предстоятелів інших Помісних Церков про незалежність нашої древньої Української Православної Церкви Київського Патріархату.
З любов’ю у Господі – Митрополит Богородський Адріан