08.10.2009 року
Духовенство і віруючі Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату безмежно раді за розпочату роботу комісій по налагодженню церковних відносин УПЦ Московського Патріархату з УПЦ Київського Патріархату, за що ми щиро дякуємо Предстоятелям трьох Українських Православних Церков, за терпіння, миролюбство і прояв любові один до одного: Святійшого Патріарха Філарета (УПЦ КП), Блаженнійшого Митрополита Володимира (УПЦ МП) і Високопреосвященнійшого Митрополита Мефодія (УАПЦ).
Ми щиро дякуємо й Президенту України В.А. Ющенку, який перший започаткував ділову справу про об’єднання трьох православних гілок в єдину помісну Українську Православну Церкву.
Таким чином, проаналізувавши ці останні церковні події, нам здалося, що в нашій Україні торжествує мир і злагода між українським народом та Українськими Церквами.
Але, на жаль, це далеко не так. Керівники Дніпропетровсько – Павлоградської та Криворізько – Нікопольської єпархії ще не вирішили для себе, підтримувати цей діалог комісій між трьома Українськими Православними Церквами, чи ні, бо до цього часу, як Митрополит Іриней, так і Архиєпископ Єфрем продовжують свою стару методику свідомої агресії проти духовенства і віруючих парафій УПЦ Київського Патріархату на Дніпропетровщині.
Це особливо виразно проявляється в крупних містах нашої області, як у Дніпропетровську, Кривому Розі, Павлограді, Нікополі, П’ятихатках, Царичанці, Петриківці і особливо, в Межівському районі, Петропавлівському і в Юр`ївському, де по волі і благословенню Митрополита Іринея, міські владаможці не дозволяють формування парафій Дніпропетровської єпархії УПЦ Київського Патріархату на територіях своїх єпархій.
І так, в самому місті Дніпропетровську, по вул. Передовій є два храми УПЦ Московського Патріархату: Свято – Троїцький і Свято – Покровський, а також Свято – Миколаївський у Придніпровську Самарського району де до цього часу існує антикиївська компанія проти парафій УПЦ Київського Патріархату. На всіх похоронах, замість теми в проповіді про покаяння і вічне життя в Царстві Небесному, на вустах цих священнослужителів звучать одні і ті ж ганебні слова про боротьбу з так званими «розкольниками» УПЦ КП та УАПЦ.
Ці жахливі образи, особливо відбуваються в храмах УПЦ Московського Патріархату під час, так званих, «проповідей». Принизливий їх зміст ведеться особливо проти парафій Свято – Іллінського храму по вулиці Моторна, святителя Арсенія (Мацієвича) по вулиці Петрозаводська, преподобних отців Києво – Печерських Антонія і Феодосія по вулиці Рилєєва, на честь святих мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії по вулиці Героїв Громадянської війни, а також особливий тиск йде на парафію храму на честь святого Архистратига Божого Михаїла у селищі Чаплі м. Дніпропетровська.
Таким чином, по Дніпропетровській області порушуються громадські права і релігійні свободи віруючих Української Православної Церкви Київського Патріархату.
У зв’язку з цим, просимо Вас вплинути на архиєреїв і духовенство Дніпропетровської області УПЦ Московського Патріархату, припинити свої нелюдські і не церковні виступи, які йдуть на користь сили зла, а не сили добра.
Нам дивно, що ці сучасні церковні «герої» продовжують воювати проти своєї ж Сестри – Церкви УПЦ Київського Патріархату, яку вони ж і породили в листопаді 1991-го року у Києві, на Помісному Соборі Української Православної Церкви.
Ми дивуємось цим архиєреям і їм подібним ще й тому, що вони ніколи не вели і не ведуть свою активну пропаганду проти протестантських релігійних об’єднань і, особливо проти харизматичних сект. Бо, очевидно, вони тут мають матеріальну винагороду від них, іноземців, оскільки саме ці релігійні об’єднання не чіпають теми про українську націю, її мову, історію, Церкву й культуру.
Нашу ж Українську Православну Церкву Київського Патріархату вони продовжують «кусати» за те, що вона у всьому підтримує національного Президента і поборника помісної Української Православної Церкви В.А. Ющенка.
Вони постійно вислуговуються перед Московським Кремлем і РПЦ Московського Патріархату.
Але нам прикро ще й тому, що на Дніпропетровщині керують владоможці, як мов, представники В.А. Ющенка, але ведуть себе, як ярі його противники. Це й губернатор Дніпропетровської області В.В. Бондар та перший заступник Президента України Ю.І. Єхануров, який завжди, раніш ніж розпочати свою державницьку місію у Дніпропетровську, він спочатку, перш за все, з’являється на прийом до московського архиєрея за благословенням, а потім тільки виконує поручення В.А. Ющенка.
Ми розуміємо, що він є член російської діаспори бурятського походження в Україні, і дбає про свою історичну Вітчизну, як і ми члени української діаспори в Російській Федерації постійно хвилюємось про свою українську Батьківщину, хоч і не маємо ніяких громадських прав і релігійних свобод в Російській державі.
Хіба ж немає у нашого, в дійсності, дорогого Президента України В.А. Ющенка, чесних і порядних українців, які б з великим задоволенням виконували б його президентську волю?
На жаль, всі типові храмі у Дніпропетровську і у Дніпропетровській області міською владою, як при Л.Д. Кучмі, так і при сучасному Президентові України В.А. Ющенкові передавалися саме УПЦ Московського Патріархату, «танцюючи» чомусь, перед Митрополитом Іринеєм.
А хто ж він є в дійсності? Кажуть, що він родом з Рівненської області, тобто з північно – західної частини України, де всі жителі цього краю повинні бути патріотами української нації, які зобов`язані допомагати нам східнякам, боротися проти шовіністичної політики? Але, на жаль, цього не відбувається. Бо Митрополит Іриней та йому подібні, служать чужій столиці, Москві, наче своїй рідній Вітчизні.
Чому ж намісник Києво – Печерської Лаври Архиєпископ Павло (Лебедь, УПЦ МП) зумів знайти в собі сили, щоб на весь світ заявити, що УПЦ Московського Патріархату і УПЦ Київського завжди були дружніми Церквами, хоча раніше він висловлювався зовсім по іншому. Але за все Слава Богу!
Ось які слова висловив голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу Української Православної церкви Московського Патріархату, Архиєпископ Павло (Лебедь).
Ці слова були розміщені в інформаційному агентстві «УНІАН»: УПЦ МП і УПЦ КП фактично вже давно об`єднані «у служінні українському народу, тому що ми спільно співпрацюємо з Міністерством освіти, з Міністерство оборони, Міністерством внутрішніх справ, де ми разом працюємо заради наших віруючих. Ми всі друзі і нам нема чого гризтися, в нас все гаразд ми поважаємо і любимо один одного і скоро це побачять усі, коли ми спільно у Софіївському соборі будемо служити Божественну Літургію. Ми визнаємо кожного архиєрея УПЦ КП і переконані, що складні часи минули. Сьогодні ми разом, бо з нами Бог!» постiйна адреса статтi: http://religions.unian.net/ukr/detail/2227
Так чого ж не вистачає архиєреям УПЦ Московського Патріархату на Дніпропетровщині? Чому вони «сплять», якщо є архиєреями Церкви Христової? Чи можливо вони чекають від когось якоїсь важливої для них вказівки?
Рівно 15-ть років Управління Дніпропетровської єпархії УПЦ Київського Патріархату регулярно просить міську і державну владу про передачу двох храмів: Брянську, Свято – Миколаївську (зараз розміщується Органний зал) і Свято – Успенський собор (10-та міська лікарня) і відповіді ми весь час отримували, що це неможливо зробити, оскільки музичний інструмент, орган, має світове значення і перенесенню не підлягає.
Але в дійсності, і державна і міська влада нам весь час писали неправду в письмовій формі, оскільки саме зараз, за допомогою Вищого Апеляційного Суду України Брянський храм вже передається знову ж таки чужій Церкві в Україні, філії РПЦ МП, тобто УПЦ Московського Патріархату, як це й було протягом 18-ти років існування незалежної України.
Таким же чином, Дніпропетровська міська влада готується до передачі й Успенського собору (будинок 10-ї лікарні).
Адже, коли Управління Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату дізналося про ці злочинні дії влади, ми зараз же звернулися до всіх Вищих Судів України з проханням, призупинити передачу двох храмів РПЦ Московського Патріархату до благодатного часу, коли в Україні відродиться єдина помісна Українська Православна Церква.
У зв’язку з цим, ми шанобливо просимо Державний комітет України у справах національностей і релігій, вплинути на Вищий Апеляційний суд про затримання рішення передачі храмів у Дніпропетровську УПЦ Московського Патріархату, а також поставити перед фактом про злу поведінку архиєреїв і духовенства цієї Церкви (УПЦ Московського Патріархату) на Дніпропетровщині, щоб вони припинили свою брудну агітацію проти парафій Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, пам’ятаючи, що у Бога ми всі рівні, а тим більше, що ми належимо до єдиної Православної Віри Христової і, різниця між нами тільки є одна, що в кожній православній країні є свій Предстоятель: Патріарх, Митрополит чи Архиєпископ.
Але святий апостол Павло писав в своїх Посланнях, щоб ми не розділювалися перед Богом на об’єднання під управлінням різних імен на землі, бо у нас у всіх є один Пастиреначальник – Христос Спаситель, а вся решта людей в різних санах, є звичайними земними тимчасовими керівниками.
Хоча ми, православні українці, дуже щиро поважаємо і шануємо свого Першосвятителя, Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси – України Філарета. Бо він цього дійсно достойний!
Адже й інші представники православних юрисдикцій повинні шанобливо відноситись до Предстоятелів своїх Церков.
Зі щирою повагою до Вас - Адріан,
Митрополит Дніпропетровський і Криворізький
Голові державного Комітету України у справах
національностей та релігій Ю.Є. Решетнікову;
Заступнику Голови Комітету М.Р. Новиченку;
До Вищого Апеляційного Суду України;
Його Святості, Святійшому Філарету Патріарху
Київському і всієї Руси – України (УПЦ КП);
Його Блаженству, Блаженнійшому Володимиру
Митрополиту Київському і всієї України (УПЦ МП);
Митрополиту Дніпропетровському і Павлоградському
Іринею (УПЦ МП);
Архиєпископу Криворізькому і Нікопольському
Єфрему (УПЦ МП)
національностей та релігій Ю.Є. Решетнікову;
Заступнику Голови Комітету М.Р. Новиченку;
До Вищого Апеляційного Суду України;
Його Святості, Святійшому Філарету Патріарху
Київському і всієї Руси – України (УПЦ КП);
Його Блаженству, Блаженнійшому Володимиру
Митрополиту Київському і всієї України (УПЦ МП);
Митрополиту Дніпропетровському і Павлоградському
Іринею (УПЦ МП);
Архиєпископу Криворізькому і Нікопольському
Єфрему (УПЦ МП)
Вельмишановний Юрію Євгеновичу !
Духовенство і віруючі Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату безмежно раді за розпочату роботу комісій по налагодженню церковних відносин УПЦ Московського Патріархату з УПЦ Київського Патріархату, за що ми щиро дякуємо Предстоятелям трьох Українських Православних Церков, за терпіння, миролюбство і прояв любові один до одного: Святійшого Патріарха Філарета (УПЦ КП), Блаженнійшого Митрополита Володимира (УПЦ МП) і Високопреосвященнійшого Митрополита Мефодія (УАПЦ).
Ми щиро дякуємо й Президенту України В.А. Ющенку, який перший започаткував ділову справу про об’єднання трьох православних гілок в єдину помісну Українську Православну Церкву.
Таким чином, проаналізувавши ці останні церковні події, нам здалося, що в нашій Україні торжествує мир і злагода між українським народом та Українськими Церквами.
Але, на жаль, це далеко не так. Керівники Дніпропетровсько – Павлоградської та Криворізько – Нікопольської єпархії ще не вирішили для себе, підтримувати цей діалог комісій між трьома Українськими Православними Церквами, чи ні, бо до цього часу, як Митрополит Іриней, так і Архиєпископ Єфрем продовжують свою стару методику свідомої агресії проти духовенства і віруючих парафій УПЦ Київського Патріархату на Дніпропетровщині.
Це особливо виразно проявляється в крупних містах нашої області, як у Дніпропетровську, Кривому Розі, Павлограді, Нікополі, П’ятихатках, Царичанці, Петриківці і особливо, в Межівському районі, Петропавлівському і в Юр`ївському, де по волі і благословенню Митрополита Іринея, міські владаможці не дозволяють формування парафій Дніпропетровської єпархії УПЦ Київського Патріархату на територіях своїх єпархій.
І так, в самому місті Дніпропетровську, по вул. Передовій є два храми УПЦ Московського Патріархату: Свято – Троїцький і Свято – Покровський, а також Свято – Миколаївський у Придніпровську Самарського району де до цього часу існує антикиївська компанія проти парафій УПЦ Київського Патріархату. На всіх похоронах, замість теми в проповіді про покаяння і вічне життя в Царстві Небесному, на вустах цих священнослужителів звучать одні і ті ж ганебні слова про боротьбу з так званими «розкольниками» УПЦ КП та УАПЦ.
Ці жахливі образи, особливо відбуваються в храмах УПЦ Московського Патріархату під час, так званих, «проповідей». Принизливий їх зміст ведеться особливо проти парафій Свято – Іллінського храму по вулиці Моторна, святителя Арсенія (Мацієвича) по вулиці Петрозаводська, преподобних отців Києво – Печерських Антонія і Феодосія по вулиці Рилєєва, на честь святих мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії по вулиці Героїв Громадянської війни, а також особливий тиск йде на парафію храму на честь святого Архистратига Божого Михаїла у селищі Чаплі м. Дніпропетровська.
Таким чином, по Дніпропетровській області порушуються громадські права і релігійні свободи віруючих Української Православної Церкви Київського Патріархату.
У зв’язку з цим, просимо Вас вплинути на архиєреїв і духовенство Дніпропетровської області УПЦ Московського Патріархату, припинити свої нелюдські і не церковні виступи, які йдуть на користь сили зла, а не сили добра.
Нам дивно, що ці сучасні церковні «герої» продовжують воювати проти своєї ж Сестри – Церкви УПЦ Київського Патріархату, яку вони ж і породили в листопаді 1991-го року у Києві, на Помісному Соборі Української Православної Церкви.
Ми дивуємось цим архиєреям і їм подібним ще й тому, що вони ніколи не вели і не ведуть свою активну пропаганду проти протестантських релігійних об’єднань і, особливо проти харизматичних сект. Бо, очевидно, вони тут мають матеріальну винагороду від них, іноземців, оскільки саме ці релігійні об’єднання не чіпають теми про українську націю, її мову, історію, Церкву й культуру.
Нашу ж Українську Православну Церкву Київського Патріархату вони продовжують «кусати» за те, що вона у всьому підтримує національного Президента і поборника помісної Української Православної Церкви В.А. Ющенка.
Вони постійно вислуговуються перед Московським Кремлем і РПЦ Московського Патріархату.
Але нам прикро ще й тому, що на Дніпропетровщині керують владоможці, як мов, представники В.А. Ющенка, але ведуть себе, як ярі його противники. Це й губернатор Дніпропетровської області В.В. Бондар та перший заступник Президента України Ю.І. Єхануров, який завжди, раніш ніж розпочати свою державницьку місію у Дніпропетровську, він спочатку, перш за все, з’являється на прийом до московського архиєрея за благословенням, а потім тільки виконує поручення В.А. Ющенка.
Ми розуміємо, що він є член російської діаспори бурятського походження в Україні, і дбає про свою історичну Вітчизну, як і ми члени української діаспори в Російській Федерації постійно хвилюємось про свою українську Батьківщину, хоч і не маємо ніяких громадських прав і релігійних свобод в Російській державі.
Хіба ж немає у нашого, в дійсності, дорогого Президента України В.А. Ющенка, чесних і порядних українців, які б з великим задоволенням виконували б його президентську волю?
На жаль, всі типові храмі у Дніпропетровську і у Дніпропетровській області міською владою, як при Л.Д. Кучмі, так і при сучасному Президентові України В.А. Ющенкові передавалися саме УПЦ Московського Патріархату, «танцюючи» чомусь, перед Митрополитом Іринеєм.
А хто ж він є в дійсності? Кажуть, що він родом з Рівненської області, тобто з північно – західної частини України, де всі жителі цього краю повинні бути патріотами української нації, які зобов`язані допомагати нам східнякам, боротися проти шовіністичної політики? Але, на жаль, цього не відбувається. Бо Митрополит Іриней та йому подібні, служать чужій столиці, Москві, наче своїй рідній Вітчизні.
Чому ж намісник Києво – Печерської Лаври Архиєпископ Павло (Лебедь, УПЦ МП) зумів знайти в собі сили, щоб на весь світ заявити, що УПЦ Московського Патріархату і УПЦ Київського завжди були дружніми Церквами, хоча раніше він висловлювався зовсім по іншому. Але за все Слава Богу!
Ось які слова висловив голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу Української Православної церкви Московського Патріархату, Архиєпископ Павло (Лебедь).
Ці слова були розміщені в інформаційному агентстві «УНІАН»: УПЦ МП і УПЦ КП фактично вже давно об`єднані «у служінні українському народу, тому що ми спільно співпрацюємо з Міністерством освіти, з Міністерство оборони, Міністерством внутрішніх справ, де ми разом працюємо заради наших віруючих. Ми всі друзі і нам нема чого гризтися, в нас все гаразд ми поважаємо і любимо один одного і скоро це побачять усі, коли ми спільно у Софіївському соборі будемо служити Божественну Літургію. Ми визнаємо кожного архиєрея УПЦ КП і переконані, що складні часи минули. Сьогодні ми разом, бо з нами Бог!» постiйна адреса статтi: http://religions.unian.net/ukr/detail/2227
Так чого ж не вистачає архиєреям УПЦ Московського Патріархату на Дніпропетровщині? Чому вони «сплять», якщо є архиєреями Церкви Христової? Чи можливо вони чекають від когось якоїсь важливої для них вказівки?
Рівно 15-ть років Управління Дніпропетровської єпархії УПЦ Київського Патріархату регулярно просить міську і державну владу про передачу двох храмів: Брянську, Свято – Миколаївську (зараз розміщується Органний зал) і Свято – Успенський собор (10-та міська лікарня) і відповіді ми весь час отримували, що це неможливо зробити, оскільки музичний інструмент, орган, має світове значення і перенесенню не підлягає.
Але в дійсності, і державна і міська влада нам весь час писали неправду в письмовій формі, оскільки саме зараз, за допомогою Вищого Апеляційного Суду України Брянський храм вже передається знову ж таки чужій Церкві в Україні, філії РПЦ МП, тобто УПЦ Московського Патріархату, як це й було протягом 18-ти років існування незалежної України.
Таким же чином, Дніпропетровська міська влада готується до передачі й Успенського собору (будинок 10-ї лікарні).
Адже, коли Управління Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату дізналося про ці злочинні дії влади, ми зараз же звернулися до всіх Вищих Судів України з проханням, призупинити передачу двох храмів РПЦ Московського Патріархату до благодатного часу, коли в Україні відродиться єдина помісна Українська Православна Церква.
У зв’язку з цим, ми шанобливо просимо Державний комітет України у справах національностей і релігій, вплинути на Вищий Апеляційний суд про затримання рішення передачі храмів у Дніпропетровську УПЦ Московського Патріархату, а також поставити перед фактом про злу поведінку архиєреїв і духовенства цієї Церкви (УПЦ Московського Патріархату) на Дніпропетровщині, щоб вони припинили свою брудну агітацію проти парафій Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, пам’ятаючи, що у Бога ми всі рівні, а тим більше, що ми належимо до єдиної Православної Віри Христової і, різниця між нами тільки є одна, що в кожній православній країні є свій Предстоятель: Патріарх, Митрополит чи Архиєпископ.
Але святий апостол Павло писав в своїх Посланнях, щоб ми не розділювалися перед Богом на об’єднання під управлінням різних імен на землі, бо у нас у всіх є один Пастиреначальник – Христос Спаситель, а вся решта людей в різних санах, є звичайними земними тимчасовими керівниками.
Хоча ми, православні українці, дуже щиро поважаємо і шануємо свого Першосвятителя, Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси – України Філарета. Бо він цього дійсно достойний!
Адже й інші представники православних юрисдикцій повинні шанобливо відноситись до Предстоятелів своїх Церков.
Зі щирою повагою до Вас - Адріан,
Митрополит Дніпропетровський і Криворізький