Головна: - e-mail: mitropolet@mail.ru - http: //eparhija.com.ua - Skype: mitropolet


Категорії Новин


Новини

Керуючий Єпархією


Богородська єпархія УПЦ


Медіа

Документи

Газета


Проповіді і проповідники


Календар богослужінь


Контакти


Молитва



Голодомор та геноцид в радянські часи з відеофільмами



Українські історичні та народні трагедійні пісні і думи



Українські історичні думи козацької доби з відеофільмами



П'єси та спектаклі художнього та комедійного змісту з відеофільмами


 

У вигляді календаря

«    січня 2020    »
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

У вигляді списку

Грудень 2019 (2)
Червень 2019 (3)
Березень 2019 (5)
Лютий 2019 (3)
Січень 2019 (1)
Квітня 2018 (2)
 

 

Hosting Ukraine

 

Богородська єпархія УПЦ КП » Співчуття Митрополита Богородського Адріана

Співчуття Митрополита Богородського Адріана

Автор: mitropolit от 28-02-2015, 19:45
Співчуття Митрополита Богородського Адріана

У зв’язку з передчасною кончиною Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви Митрополита Мефодія, Богородське єпархіальне управління висловлює своє сердечне співчуття рідним владики Мефодія, архієреям, духовенству та всім вірним УАПЦ.
Ми не будемо аналізувати відносини двох Церков: УПЦ КП та УАПЦ, бо на це була воля Божа і непримиримість гордих людей.
Але, існування УАПЦ в Україні в наш час є свідком того, що вона веде сучасників до часів народження цієї мученицької Церкви, яку сформував у 1921-му році ХХ-го століття великий син України, Блаженнійший Митрополит Василь (Липківський), отриманий архієрейське достоїнство від борців за незалежну Українську Православну Церкву на чолі з архієпископом Січеславським (Дніпропетровськ) Російської Православної Церкви Московського Патріархату Агапітом (Вишневським).
Нажаль, високоосвічений Предстоятель незалежної Української Православної Церкви Митрополит Василь був замордований більшовицькими катами в київських в’язницях на Солом`янці.
Вдруге УАПЦ відродила своє буття у 1989-му році, особливо за участю Предстоятеля УАПЦ в США Блаженнійшого Митрополта Мстислава (Скрипника), який одностайно був обраний у Києві на Помісному Собору в древньому Софійському храмі Патріархом Київським і всієї України.
Звичайно, що його особистість у свій час не була достойно сприйнята всією українською громадськістю, особливо архієреями і духовенством Українських Православних Церков. І тільки зараз, завдяки історичним матеріалам, ми дивуємось мудрістю і духовній силі цієї 90-літньої людини, яка долала велику відстань від США до України, щоб допомогти своїм землякам відродити в нашій державі незалежну Українську Автокефальну Православну Церкву.
Майже одноразово формувалась і інша національна Українська Православна Церква на чолі з Блаженнійшим Митрополитом Київським і всієї України Філаретом, який очолив Помісний Собор (1-3-листопада 1991-го року) у Києві.
Це була велика подія, яку на весь голос підтримав перший Президент України Л.М. Кравчук з гаслом: «Незалежній Україні – незалежну Українську Православну Церкву»!
Нині спочилий Митрополит Мефодій, колишній випускник Московських духовних академії і семінарії, отримав своє архієрейське достоїнство від Патріарха Київського і всієї Руси – України Володимира (Романюка) у липні 1995-го року, за декілька неділь до блаженної своєї кончини.
В цьому ж році, у жовтні місяці його правонаступником став Блаженнійший Митрополит Київський Філарет, а єпископ Хмельницький і Кам’янець – Подільський Мефодій (пізніше Предстоятель УАПЦ) перейшов до Української Автокефальної Православної Церкви.
Чому ми так послідовно описуємо ці події, які пов’язані з народженням УАПЦ і кончиною одного з її Предстоятелів Митрополита Мефодія. Тому що, в житті нашого Митрополита Богородського Адріана він зіграв дуже велику роль, коли кар’єристи в архієрейському сані УПЦ КП у 2011-му році вирішили позбавити його від членства Священного Синоду, вигадавши свою версію, що владика Адріан просився у Митрополита Мефодія перейти до УАПЦ. І на цю брехню архієреї – плітники надіялись, що послужить вона цінним приводом для того, щоб звільнити митрополита Адріана з Дніпропетровської кафедри і позбавити його постійного членства в Священному Синоді.
Адже, митрополит Адріан після смерті Патріарха Володимира й до 2011-го року жодного разу не зустрічався з Предстоятелем УАПЦ митрополитом Мефодієм, окрім святкових привітань, а на Дніпропетровщині владикою Адріаном було сформовано з 1994-го по 2011-й роки 217-ть парафій та рукопокладено біля 190 священнослужителів.
І ось, митрополит Адріан, не всприйнявши цю брехню і вигадки, вирішив зараз же написати листа до Предстоятеля УАПЦ митрополита Мефодія з проханням, дати вичерпну відповідь про якийсь там його «перехід» до УАПЦ.
Але, дай Бог митрополиту Мефодію світлий шлях до Царства Небесного, оскільки він не забарившись, на другий день дав відповідь митрополиту Адріану і розмістив її на своєму сайті, а також переслав на пошту Богородської єпархії.
Ці листи ми докладаємо до цього письмового співчуття.
Нам прикро, що на похороні митрополита Мефодія у Києві ми не бачили і не читали на сайтах духовенства та архієреїв від УПЦ КП. Не треба нам православним християнам тримати зло на своїх братів і сестер у Христі, бо це є великим порушенням Заповідей Божих.
Ось чому він ще при житті боявся лукавих, хитрих фарисеїв в архієрейських одягах.
Вічна пам’ять Предстоятелю Української Автокефальної Православної Церкви – митрополиту Мефодію!
Прес-служба Богородської єпархії

___________________________________________________________________________________

http://uaoc.net/
У відповідь на численні запити релігійних ЗМІ, духовенства та мирян українських Церков, щодо офіційного ставлення УАПЦ до ситуації, яка нещодавно склалася навколо особи Високопреосвященного Адріана (Старини), митрополита Богородського УПЦ КП, Прес-служба Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви уповноважена повідомити про таке : 1) Офіційне повідомлення Прес-служби УПЦ КП про те, що Священний Синод УПЦ Київського Патріархату від 13 травня 2011 року «звільнив митрополита Адріана (Старину) від керування Криворізькою єпархією з тієї причини, що він як мов звернувся до керівництва УАПЦ з проханням про прийняття його в юрисдикцію цієї конфесії. Однак керівництво УАПЦ відмовило йому в цьому» в нашій, Українській Автокефальній Православній Церкві зустріли з великим здивуванням.
2) Станом на 16 травня 2011 року, ні на адресу Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви, ні на адресу Архиєрейського Собору прохання про прийняття Високопреосвященного Владики Адріана (Старини) в лоно УАПЦ не подавалось ні усно, ні письмово. Та й більше цього. Після останнього (від 3 лютого 2011 року) Архиєрейського Собору УАПЦ, нових його засідань не відбувалось. А саме в компетенції цього церковного органу лежить остаточне вирішення усіх питань такого рівня в нашій святій Церкві.
Все те, що відбулося на останньому Священному Синоді УПЦ Київського Патріархату 13 травня 2011 – це суто внутрішня проблема УПЦ КП взагалі, та проблема особистих стосунків тамтешніх ієрархів зокрема, і наша свята Українська Автокефальна Православна Церква до цього немає жодного відношення.
3) Як тільки чутки про “випадок з митрополитом Адріаном” набули розголосу, представники УАПЦ правду про це заявляли відкрито, а на рівні Предстоятелів УАПЦ та УПЦ КП, про це йшлося під час собистої зустрічі на останньому засіданні Всеукраїнській Ради Церков і релігійних організацій з Президентом 21 квітня 2011 року.
4) Враховуючи, що позиція УАПЦ з цього питання була відома і Патріарху Філарету, і членам Священного Синоду ще задовго до його засідання, вважаємо його рішення щодо долі митрополита Адріана в значній мірі упередженим і провокативним,оскільки воно вже у своєму корені містить неправду, лукавство, та відсутність християнської любові, як до нашої Церкви, так і до самого Високопреосвященного владики Адріана (Старини).
5) Все те, що відбулося на останньому Священному Синоді УПЦ Київського Патріархату 13 травня 2011 – це суто внутрішня проблема УПЦ КП взагалі, та зокрема, проблема особистого відношення поміж собою тамтешніх ієрархів, І наша свята Українська Автокефальна Православна Церква, не маючи до цього жодного відношення, відмежовується від згаданої проблематики.
6) В свою чергу, не заперечуючи своєї любові та пошани до Владики-митрополита Адріана (Старини), одного з ключових засновників УПЦ Київського Патріархату.
Прес-служба Предстоятеля УАПЦ // Uaoc.Net


http://uaoc.net/
http://www.eparhija.com.ua/index.php?newsid=41


____________________________________________________________________________________

18.05.2011-го року

Його Блаженству, Блаженнійшому Мефодію
Митрополиту Київському і всієї України,
Предстоятелю Української Автокефальної Православної Церкви

Копії: Його Святості, Святійшому Філарету
Патріарху Київському і всієї Руси - України;
Постійним і тимчасовим членам Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату.


Ваше Блаженство !

Прийміть мою саму щиру подяку за Вашу пунктуальність і своєчасну відповідь на мій лист, який був направлений на ім’я Президента України та всім Предстоятелям Українських Православних Церков в Україні і за кордоном.
Ваша відповідь розкрила всю підлість кар’єристів і керівників УПЦ Київського Патріархату, які замість вдячності і братерства, використовують не тільки світські, але й прорадянські методи по відношенню до своїх же співбратів, які разом розбудовували й продовжують розбудовувати єдину помісну Українську Православну Церкву з центром у Києві. Але на жаль, вони себе не чіпають і не засуджують свої вчинки.
Коли згадаєш сніданки, обіди, вечері і, навіть засідання Священних Синодів в стінах Київської Патріархії, то в своїй пам’яті пригадуються лише розмови не на богословські чи суто церковні теми, а в першу чергу, плітки і заочне засудження тих архієреїв, священнослужителів, парафіян, а також державних діячів сучасних і минулих, які багато добра зробили не тільки для УПЦ Київського Патріархату, але й для тих, які їх висміюють. І не бояться ці балакуни - плітники диктофонів, яких можуть записати і притягти до відповідальності перед Законом української держави.
Основною улюбленою своєю темою їх розмов, це стосунки людей між собою: хто з них є «бабниками», хто є «гомосексуалістами» та «гермафродитами», а хто п’яницями, гультяями і зрадниками їх інтересів.
Як можна розуміти їх лицемірство і лукавство? Хіба ж всі ці брудні теми повинні виходити з вуст Предстоятелів і святителів Православних Церков?
А можливо вони й недостойні належати до категорій цих посад, звань і титулів?
А якщо вони достойні цього, то з їх вуст повинна литися жива вода, а не мертва і, повинні бути Першоієрархами, а не плітниками першої гільдії, бо перед Богом будемо ми всі відповідати за своє земне життя.
Хіба ж не має інших корисних тем для розмови і спілкування між собою, щоб єпархіальний архієрей, від’їжджаючи з першопрестольного Києва отримав великі знання і підкріплення для свого керівництва в єпархії?
Ось які події відбуваються в історії УПЦ Київського Патріархату, коли керуючий Криворізькою єпархією та настоятель Петро – Павлівського храму Митрополит Адріан знаходячись на засіданні Священного Синоду УПЦ КП у Києві, 13.05.2011-го року, а в цей же найзручніший час відбулося насильницьке захоплення названого Петро – Павлівського храму. Але я їм всім прощаю, бо в цьому винна одна людина, від якої йшла вказівка про рейдерське захоплення за яку я з 1994-го по 2011-й роки віддавав все своє свідоме життя.
Я розумію, що Київській Патріархії необхідно було лишити мене Дніпропетровської єпархії і парафій в Україні, а тимчасово залишити за мною Богородську єпархію в Росії для того, щоб я не приймав ніякої участі у майбутніх виборах в середовищі УПЦ Київського Патріархату і в загалі, в її житті.
Ваше Блаженство! Отримавши Вашу відповідь на мій лист, я ридав, але не від горя, а від радості, що Ви так швидко відгукнулися на зміст мого листа, який був направлений до Вас і до всіх Предстоятелів Українських Православних Церков та до Президента України, в якому висловлена була біль моєї душі і серця.
Але, отримуючи десятки і сотні співчувань по телефону та листи по електронній пошті з моральною підтримкою, я хочу сказати, що за все - Слава Богу.
Я вірю, що у Господа ніхто не може бути приниженим, бо блаженні в Нього ті, про яких Він говорив у Своїй 9-й Заповіді Блаженств: «Блаженні ви, коли вас ганьбитимуть і гнатимуть та ширитимуть про вас усяку лиху славу та наклепи ради Мене. Радійте і веселіться, бо велика нагорода вам на небесах».
"Нехай посоромляться, - пише цар Давид у своєму 70-му псалмі, стих, 13, - хай позникають усі, хто ненавидить душу мою, бодай зодяглися в наругу та в сором усі, хто прагне для мене лихого"!

Вашого Блаженства - Адріан, Митрополит Богородський

http://www.eparhija.com.ua/index.php?newsid=41

____________________________________________________________________________________

Співчуття Митрополита Богородського Адріана
Але християнське життя продовжується. Зараз ми знаходимось у стані Великого Посту, коли чотири дні підряд з понеділка до четверга читали Великий канон преп. Андрія Критського.
Сьогодні вранці у всіх православних храмах буде звершуватися літургія Ранішосвячених Дарів, яку склав святитель Григорій Двоєслов, єпископ Римський у VI-му столітті, а православні УАПЦ на Тернопільщині будуть прощатися й віддавати Божій землі тіло свого Предстоятеля УАПЦ, митрополита Мефодія.
Не будемо забувати, що й наш час прийде, який летить з великою швидкістю.
Нехай же Господь Всемилосердний простить наші всі провини вільні і невільні, а преподобний Андрій Критський навчить нас скромності, мудрості, щирості, відвертості і самозасудженню за свої вчинки, які нас відводять від Бога.
Тому, будемо просити Отця Небесного, Його Сина і Святого Духа, щоб простили й помилували нас в цьому житті і в майбутньому.
Але на жаль, в наішй любій Україні продовжуються страждання українського народу.
Вчора вечором під стіни Нанціонального банку у Києві прийшли люди, щоб почути відповідь від голови нацбанку Гонтарєвої В.О., яка нещодавно заявила багатьом, що ті боржники банків України, які винні їм гроші, повинні продавати свої квартири і віддавати борги цим кровопийцям.

У зв`язку з цим для підтвердження вище написаних слів, ми розміщуємо відео:
https://www.youtube.com/watch?v=i5IJnEizRpQ

Милиция с дубинками разгоняет "Финансовый майдан" под НБУ (26/02/2015). Полное видео.


Таким чином, невільно ставиться питання, яка влада була більше бандитською: сучасна чи попередня? І чому та Європа, до якої лине Україна веде себе як мачуха? Ось чому ще в 30-ті роки ХХ-го століття український мислитель і діяч Олександр Олесь писав свого вірша про долю українських селян, у яких більшовики та українські запроданці відбирали у них до зернини:

"Європа мовчала"


Коли Україна за право життя
З катами боролась, жила і вмирала,
І ждала, хотіла лише співчуття,
Європа мовчала.

Коли Україна в нерівній борьбі
Вся сходила кров’ю і слізьми стікала
І дружної помочі ждала собі,
Європа мовчала.

Коли Україна в залізнім ярмі
Робила на пана і в ранах орала,
Коли ворушились і скелі німі,
Європа мовчала.

Коли Україна криваві жнива
Зібравши для ката, сама умирала
І з голоду навіть згубила слова,
Європа мовчала.

Коли Україна життя прокляла
І ціла могилою стала,
Як сльози котились і в демона зла,
Європа мовчала.


Олександр Олесь «ЄВРОПА МОВЧАЛА» 22.08.1931




Прес-служба Богородської єпархії УПЦ

 

Hosting Ukraine

 

@ 2011 Прес-центр Богородської єпархії